fbpx
Погляд
“Підніми лимон”: як обіцянки легких грошей руйнують репутацію азартного ринку

«Підніми лимон!» – закликає масовий адвертайзинг одного з операторів азартних ігор. Але, всупереч очікуванням від кампанії, перш за все, піднімається градус суспільного обурення. І, на жаль, риторика несприйняття азартних розваг в суспільстві не стосується виключно тих, хто оперує нечесною рекламою з конотацією миттєвого збагачення – подібні піар-стратегії кидають тінь на легальний ринок ліцензіатів загалом. І це створює невиправдані ризики для інвесторів та ліцензійного гемблінгу. І, звичайно, викликає логічні політичні наслідки.

 

Марина ГУСЄВА

 

Дивним чином декларативна політика про суспільну відповідальність грального бізнесу часто не відповідає реальним діям ліцензіатів. Поки консолідований гральний бізнес переймається зняттям брендмауера з рулеткою на Хрещатику, в медіа та інтернеті з’являються нові види токсичної реклами.

 

Свого часу, одними з перших, хто вийшов із тіні була компанія Cosmolot. Цей бренд заявив про кардинальну зміну принципів роботи у своїй новітній історії. Нещодавно топ-менеджер компанії Сергій Потапов абсолютно щиро і переконливо розмірковував на прес-конференції в агентстві “Українські новини”, що гральні заклади – не місце для заробітку легких грошей. За його словами, філософія гемблінг-бізнесу полягає в тому, що організатори створюють розваги для людей і є відповідальними перед соціумом.

 

 

“Казино, зали ігрових автоматів або онлайн-казино – це не місце для заробітку, це місце для відпочинку, не більше. Відповідальні організатори азартних ігор в усьому світі реалізують посилені комунікаційні стратегії з даного питання – інформують суспільство, щоб вони правильно розуміли, що таке азартна гра і як в ній комфортно брати участь”, – пояснював Потапов.

 

Тим часом у публічному просторі продовжують з’являтися сумнівні рекламні кампанії, котрі створюють серйозні ризики. Проблема підміни понять у рекламі гемблінгу загострює увагу широкого загалу саме на негативних наслідках роботи азартних закладів. Закономірно, що це не може викликати підтримки. А відповідно, провокує політичні наслідки для влади, котра ініціювала легалізацію і анонсувала захмарні дивіденди для держави.

 

 

Хочеться вірити, що така реклама була створена у співпраці з радійниками і самі оператори гри не мають до неї жодного стосунку. Адже такий прикрий, помилковий та непрофесійний підхід не могли допустити піарники, хоча б здалеку знайомі з законодавством про азартні ігри.

 

Чому саме натяк на раптове збагачення може призвести до краху всієї легальної індустрії, пояснює громадський активіст, психолог і колишній лудоман Дмитро Білоус.

 

“Щоб зрозуміти, що гра – не засіб заробітку, достатньо поставити гроші на 10 гральних автоматів і через певний час на кожному з них будуть нулі. Але з мого досвіду роботи з ігроманами, я можу впевнено стверджувати, що грають не лише багаті. В казино йдуть безліч 200-гривневих гравців, грають бабусі, що торгують на ринку квітами. Це люди абсолютно різного достатку”, – каже він.

 

Саме тому, спекуляції на швидкому збагаченні так добре працюють в рекламному полі. А враховуючи доступність онлайн-розваг у гральній індустрії, це виводить проблему залежності на новий рівень.

 

“Якщо раніше поруч з нелегальними залами завжди відкривали ломбарди, то тепер все можна зробити не встаючи з дивану. В режимі онлайн. І такі речі полегшують занурення гравця, зокрема, і в лудоманію”, – каже Білоус.

 

Дмитро Білоус наводить приклад адекватного, нетоксичного брендування казино “Shangri La”, яке безпечно та ефективно приваблює віп-аудиторію без токсичних прийомів.

 

 

Для виконання завдання вибрали один із проявів нестандартної реклами в аеропорту «Бориспіль». Забрендувати 6 багажних стрічок в Терміналі D.

 

Перед пасажирами відкрилося незвичайне видовище: їх валізи виявилися на багажній стрічці, яка була зроблена у вигляді рулетки.

 

Таким чином цікавий інтерактив для пасажирів обійшовся без закликів до підйому мільйонів і репутаційних втрат компанії, але був розрахований на величезну аудиторію відповідного рівня достатку, довгий час рекламного контакту через очікування багажу і не залучав до гри ризикові категорії людей.

 

Насправді, ринок знає багато прикладів коректної реклами, що не має токсичного змісту. Як-от, цикл освітніх роликів “Slots city show”, де відбірний контент нерозривно пов’язаний із профілактикою ризиків ігрової залежності.

 

І тут варто нагадати про існування Меморандуму щодо реклами азартних ігор, котрий погодила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

 

Ввімкнувши зелене світло для легалізації грального бізнесу, влада, по суті, дала ліцензіатам вагомий кредит довіри. Бо ж самі оператори ледь не з кожної праски декларували політику соціальної відповідальності. Однак, на практиці маємо протилежне.

 

Реклама “лимонів” спрацювала за законами оберненої пропорції. “Лимон” піднято, але трошки не там, де очікував бізнес. Відсил до миттєвого заробітку перетворює розкішні азартні розваги на маргіналізований ринок, де грають на останню копійку. З високою ймовірністю, створюючи політичні ризики для влади, азартний бізнес закономірно отримає симетричну відповідь. І замість лібералізації фіскальної політики, на котру так чекає ринок, ми отримаємо подвійну тарифікацію від суспільства, яке не хоче бачити на території України епідемію лудоманії.

схожі статті
Погляд
Артем Кузьменко: “Якісні зміни законодавства принесуть нам нову хвилю операторів вже наступного року”
Погляд
ПЕРШИЙ ЯРД: холодний погляд на азартні ігри
Погляд
Які казино кращі? України чи Грузії? Думка гравця