fbpx
Погляд
ПЕРШИЙ ЯРД: холодний погляд на азартні ігри

З моменту запуску легального поля для грального бізнесу в Україні чи не найочікуванішим надбанням став перший бюджетній мільярд гривень, котрий казна отримала від азартних розваг. Однак відчутно, що перші місяці роботи в легальному полі демонструють очевидні прорахунки, а іноді й відверту недосконалість державних рішень. Натомість гравці ринку не гребують зухвалим порушенням елементарної екологічності в рекламних проектах, керуючись логікою “знайти клієнта за всяку ціну”. Це призводить до засилля реклами, що дратує громадян та навали скарг до контролюючих органів. Про проблеми грального бізнесу та очікування ринку розповіла Головний редактор Gaming Capital, член Консультативно-експертної ради при Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей Юлія Бурковська.

 

Марина РИБІНА

 

– Гральний бізнес до перших бюджетних прибутків сьогодні отримав перше незалежне медіа. Розкажіть, будь-ласка, про проект Gaming Capital, де ви віднині головний редактор, для чого він створювався, хто фінансує видання і які завдання стоять перед вами?

 

– Gaming Capital – медійний проект, котрий створено спільнокоштом легального грального бізнесу. Це і наземне казино, і онлайн-платформи і B2B-ліцензії, які видає ігровій індустрії КРАІЛ. Тому наша основна мета у інформаційному полі захищати інтереси ліцензіатів. Ми зацікавлені у прозорій незаангажованій комунікації. Це, фактично, платформа для публічного діалогу бізнесу, влади, регулятора і громадян.

 

Юлія Чорноусько, головред видання «Gaming Capital»

 


– Ринок азартних ігор в Україні запущений, однак за час його роботи очікування по надходженнях до бюджету так і не виправдалися. Станом проти 9 серпня казино принесли в казну лише 1 мільярд гривень. У чому ви як експерт азартного ринку бачите основні причини такої ситуації?

 

– Основні планові надходження – це податки з запущеної індустрії, нового туристичного кластеру посеред Європи. Вони не надходять, бо наразі не створена адекватна систем оподаткування грального бізнесу.Планувалося будувати великі, міжнародні готельні резорти, вкладати у залучення туристів в Україну. Та все це невигідно, якщо не буде створено сприятливих умов для старту. 

 

– Західні інвестори не заходять в Україну. Чому на вході для західного грального бізнесу у нас стоїть шлагбаум? (І хто його відкриває за великі гроші)?

 

– Усі чекають фактичного запуску ринку. Бо поки що лицензіати нічого не виграли від детінізації. Якісь окремі сбу-шники надсилають легальному бізнесу запити, до них навідується кіберполіція та всі інші контролюючі органи… Це не дуже схоже на сприяння детінізації азартного ринку. Імплементація закону та якість підзаконних актів м’яко кажучи не найкраща. Коло проблем дуже велике, інвестори не готові виходити на ринок, де ринком керують в ручному режимі, адже потенційни ризики для них в десятки мільйонів доларів. 

 

– Головна вимога гравців ринку сьогодні полягає в справедливій ​​податковій політиці – драконівська фіскальна сітка всупереч очікуванням не наповнює бюджет в достатньому об’ємі, економічного дива немає. Що це – недопрацювання парламенту?

 

– Будь-яка проблема завжди має дві сторони, дві точки відліку. З одного боку бізнес має працювати за встановленими державою правилами. Купуючи ліцензію, бізнес має розраховувати власні сили і сплачувати податки. Однак квітнути і наповнювати бюджет будь-який бізнес може лише за умови співмірності податків та прибутків. Лише в таких умовах ринок може наводнитися інвестиціями.

Мета законів та правил – щоб бізнес багатів, колосився і наповнював бюджет. Країна в особі Президента оголосила про рішення детінізувати індустрію азарту. Вона роками існувала в страшному маргинальному виді. Після оголошення про детінізацію усе, що відбувається – відбувається, щоб забезпечити роботу бізнеса. Щоб казна нарешті отримувала стабільні податкові надходження. Цей вектор непохитний. Але звичайно, вже сьогодні ми чуємо позицію гравців ринку і розуміємо, що в законодавчій сфері необхідні перетворення оскільки правильний вектор має труднощі з імплементацією і це відповідальність конкретних посадовців прізвища яких всім відомі. 

 

– Яких законів сьогодні чекає ринок азартних ігор?

 

– Перш за все – це зміни до Податкового кодексу. А саме – законопроект №2317-д . Рада вже схвалила цей документ у першому читанні 252 голосами.Документом пропонується встановити єдину ставку податку на дохід (валовий ігровий дохід), отриманий від організації і проведення азартних ігор і випуску та проведення лотерей – 10%. Крім податку на дохід, проектом закону передбачається, що суб’єкти господарювання також будуть платити податок на прибуток за загальною ставкою 18%. Також його норми скасують необґрунтовану потрійну плату за ліцензії. Перемогою є те, що до другого читання подано відносно невелика кількість правок, але є критичні позиції, і якщо відступати від моделі першого читання то наслідки можуть бути незворотніми для ринку. Економіка має перемагати над популізмом та непрофесіоналізмом і це одне з завдань Gaming Capital – донести до суспільства та влади реальну картину справ.  

 

– Відомо, що законодавчі ініціативи в Україні завжди вимагають якоїсь політичної волі. На чому завис законопроект про зниження податків і ліцензій? Адже він може створити потужну конкуренцію по Європі, а держава таким чином отримає потік інвестицій? Кому це може бути вигідно?

 

– Це невигідно нікому, оскільки від прийняття такого законопроекту виграє і держава і суспільство і бізнес. Проте зусилля для його прийняття недостатні. 

 

– Незважаючи на формальну легалізацію ринку, регулярно викриваються підпільні казино. Чорний ринок продовжує працювати, а значить він конкурентний. Що тримає на плаву нелегалів?

 

– Вони десятиліття працювали в підпіллі, в них є намолена аудиторія залежних людей, чиї права вони так радо порушували роками. СМС-розсилки, споювання алкоголем, консумація та інші “брудні” прийоми – усе це вони практикують і зараз, бо не ризикують ані ліцензією, ані інвестиціями. Виснажили одну аудиторію – перевідкрились за іншим рогом.

 

– Найважливіше питання для населення – це скорочення ризиків лудоманії. Гра повинна залишатися дорогою розвагою, а її часто подають як засіб заробітку. Що робити, щоб подібні “принади” не вкорінювалися?

 

– Для цього достатньо відповідальності бізнесу. Ми маємо працювати у правовому полі та в екологічному середовищі. Інший сценарій цілком може перетворитися на хвилю громадянського спротиву і знищити реформу як таку. перш за все в коректності реклами зацікавлений саме бізнес. Коли кожен грає за правилами, виграють усі – держава, бізнес, громадяни, інвестори і економіка загалом.

схожі статті
Погляд
Закон про віртуальні активи – що він дає бізнесу?
Погляд
Шулерство від держави: чесна гра для гемблінгу можлива лише за справедливих правил
Погляд
“Підніми лимон”: як обіцянки легких грошей руйнують репутацію азартного ринку