fbpx
Погляд
Обшуки та арешти в КРАІЛ: змін потребує система регулювання, а не обличчя в комісії

Вечірні новини про обшуки НАБУ в Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей і арешт заступника голови КРАІЛ Євгена Гетьмана сколихнули не лише медійний простір, а й, загалом, всю спільноту грального бізнесу. На жаль, цей епізод красномовно демонструє, що система регулювання азартної сфери в Україні далека від справедливості та професійності. До того ж, вона корумпована і наскрізно просякнута ручним управлінням.

 

Марина ГУСЄВА

 

Регулювання легального гемблінгу в Україні відверто “збоіть”. І затримання Гетьмана – лише перший штрих до загальної картини. Крім відомих проблем чорного ринку, до далеких від очікуваних надходжень у казну та інших недопрацювань додалася ще й корупційна складова.

 

Причини для такого стану речей прості й зрозумілі. Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей – це орган, де основні обличчя традиційно призначалися не за принципом професійної конкурентності, а виключно з міркувань особистої лояльності до чиновників ОП, що відповідають за розвиток грального бізнесу.

Обшуки у КРАІЛ 20 серпня 2021. Фото видання “Дзеркало тижня”

 

Логічно, що подібна система роботи регулятора не могла існувати довго. І хабар у 90 тисяч доларів, на якому взяли Євгена Гетьмана, це доводить. До речі, варто зауважити, що сам Гетьман потрапив до КРАІЛ після того, як пропрацював кілька років у ЧАЕС: спочатку заступником директора ДП «Управління забезпечення функціонування об’єктів Чорнобильської АЕС», а потім радником голови Держагентства з управління зоною відчуження Віталія Петрука. Тож, його компетенції у сфері гемблінгу залишаються великою інтригою, здається, навіть для тих, хто підписував папери щодо його призначення.

 

Фото новини зі сторінки Держагентства з управління зоною відчуження. Євген Гетьман – ліворуч

 

КРАІЛ, як орган підпорядкований фактично Офісу Президента, виконує абсолютно чіткі і зрозумілі завдання. Якість роботи регулятора можна відслідкувати навіть без глибокого занурення в систему. По-перше, в сухому залишку роботи комісії ми маємо проблеми із заходом на український ринок іноземних інвесторів, по-друге, процедурну складність отримання ліцензій без “благословіння” згори. І результатом такого регулювання є 1 мільярд гривень бюджетних надходжень від грального бізнесу, замість очікуваних 10 мільярдів.

 

Євген Гетьман, підозрюваний, фото зі сторінки у фейсбуці блогера Євгена Шевченка

 

Діючий інститут “смотрящєго” за гральним бізнесом – це гра крапленими картами. Причому, гра ця небезпечна, бо ОПУ, насправді, грає не з інвесторами і ліцензіатами, а з електоратом.

 

Поки відповідальні чиновники ділять потоки і корупційні гроші, казна залишається напівпорожньою, як стакан песиміста. Відвертої вигоди і економічного дива, обіцяного на старті від запуску “ігорки”, ніхто досі не відчуває і в подібних умовах не відчує ніколи.

 

Якщо дивитися на речі об’єктивно, ситуацію з регулюванням потрібно змінювати докорінно і приводити її у абсолютну відповідність до законодавчих норм. КРАІЛ має призначати своїх членів на прозорому відкритому конкурсі. Обираючи їх серед людей, що мають досвід в індустрії, нехай і за кордоном. І регулятор врешті має стати незалежним органом, без необхідності час від часу озиратися на Банкову.

 

Гемблінгу в Україні необхідна політична воля вищих ешелонів влади і не показове, а реальне покарання корупціонерів з КРАІЛ, котрі нині гальмують розвиток ринку, а іноземним інвесторам влаштовують “холодний душ” ще на вході.

 

Тим часом епізоди, коли до ліцензіатів навперебій з’являються з перевірками і запитами кіберполіція і СБУ, демонструє лише те, що таке корупційне поле нині влаштовує всіх. Усіх, крім інвесторів та громадян, котрі чекають на прозорий та екологічний ринок азартних ігор.

схожі статті
Погляд
Що заважає розвитку легального ринку азарту в Україні? Думка юриста
Погляд
“Маски-шоу фас”. Навіщо ДФС “кошмарить” гральний бізнес?
Погляд
Які казино кращі? України чи Грузії? Думка гравця