Директор з розвитку бізнесу SiGMA Денис Дзюбенко добре знайомий зі світовими трендами розвитку гральної індустрії. Довгий час він працював на Мальті, тому знає секрети успішних прикладів розвитку азартного ринку. На нетворкінг-зустрічі IGathering, що відбулася 12 жовтня, видання Gaming Сapital дізналося, що вже наступного року світовий івент азартної індустрії SiGMA (один з топових європейських фестів у світі гемблінгу, який щороку проходить на Кіпрі та Мальті, приймати івент – почесна місія для будь-якої країни -ред.) обрав Україну майданчиком для проведення заходу.

Марина ГУСЄВА

Тож ми вирішили поговорити про якість українського азартного ринку і його привабливість для іноземців саме з Денисом Дзюбенко.

– Скоро рік, як в Україні запустився легальний ринок гемблінгу. Але поки що до нас не йдуть іноземні інвестори. Як ви гадаєте, чому?

– Мабуть, тому, що у нас щодня на ринку з’являється щось нове. Плюс, у нас немає чіткої структури, за якою можуть працювати ті компанії, які приходять сюди, починаючи від податків – закінчуючи фінансовим моніторингом.

– Ви маєте на увазі, що система “сира”?

– Не тільки це, вона лише рік, як існує. Ті закони, за якими люди працювали 12-13 років тому – вони не є прийнятними ані для операторів, ані для учасників ринку. Тож, система змінюється. Відтак, для України, як молодої держави, яка приймає на себе закони грального світу і намагається перейняти ті порядки, за якими працюють іноземні компанії, це все дається важко. Тому, є ціла низка моментів, які повинні чітко структуризуватися, тоді, можливо, сюди прийде іноземний інвестор.

SiGMA gambling festival. Фото зі сторінки івенту в соцмережах.

– Найближчим часом повинні бути ухвалені поправки до Податкового кодексу. Як гадаєте, це вплине якось на стан речей?  

– Ну слухайте, це просто буде ще один пункт, який надасть стабільності. Ті закони та правила, за якими працює наш внутрішній ринок – вони зрозумілі лише внутрішньому ринку. З більшістю компаній, з якими я спілкувався за межами України, вони кажуть, ну, Денисе, Україна – цікава країна, і ринок теж, ми хочемо приїхати, але налагодьте систему. Бо через “шоколадку” ми не працюємо.

– А у системі є проблема “шоколадки”? Нині чимало розмов про корупційну складову, яка саме і зупиняє іноземців. Наші, начебто, і звикли до всього цього. А іноземці до такого не звикли…

– Я б сказав: давним-давно відвикли від подібного. Те, з чим я стикаюся щодня, дає зрозуміти: корупційна складова начебто і є, але ніхто не розуміє, де ж вона схована. Повторюся: без чітко вибудованої системи ніхто з іноземців сюди працювати не прийде.

– А у чому нечіткість? Сертифікація, ліцензування?.. Де схована проблема?

– Ми збиралися Асоціацією у липні на круглий стіл, якраз говорили про законопроєкт 2713-д. Тоді лунали цікаві пропозиції, як працюють в Європі, де діляться, де податок градіюється від 5 до 15% у залежності від GGR, річного обігу, тож, у ЄС можуть так працювати. У нас поки що тільки 10%, якщо я не помиляюся, і то будуть голосувати. А як це буде? Тільки 10% чи 10% плюс 18% ПДВ? Тоді це вже 28%. Для наземного оператора – це занадто високий податок.

Денис Дзюбенко. Фото зі сторінки у соцмережах

– Тобто, попри поправки, ясності це не додає?

– Ні, все буде зрозуміліше, але, якщо ми говоримо про молодого оператора, у якого місячний бюджет GGR становить $50 тис у гривневому еквіваленті, скажіть, якщо від цієї суми заплатити 10%, то 18% сюди входитимуть чи ні? Якщо ні, тоді це виходить дуже і дуже. Врахуйте, що потрібно ще заплатити за ліцензію, виплатити зарплату співробітникам, відрахування тощо. Що у підсумку заробить оператор? Відтак, для нього цей ринок стає нерентабельним.

– Хто з країн ЄС чи, можливо, та ж Грузія може стати за приклад для України, шлях якого варто наслідувати?  

– Немає такої формули – за ким би піти. Є компанії, які довго існують на ринку – William Hill, bet365 – це світові беттингові компанії, вони працюють за законами кожної країни, де вони отримували ліцензію. Тож, аби їм прийти до України – їм потрібно зрозуміти, як тут працювати. Якщо наша країна відрегулює усю мережу чітко і правильно, тоді сюди зможе зайти будь-який іноземний інвестор і він працюватиме саме за українськими правилами. До теми наслідування: знаєте, 2 роки тому Велика Британія обмежила кількість депозитів від одного гравця протягом 1 місяця, здається, це у межах ₤3000, потім її скоротили ще на тисячу. Скандинави теж ще щось додають до своїх законів. Тому, немає нічого поганого в тому, регулятори вносять додаткові правки у законодавство для захисту безпеки гравців, так само, як і для безпеки операторів.Тож, я б не став на когось рівнятися. Чимало людей зверталися до нашої КРАІЛ з пропозицією поділитися своїми ідеями, напрацюваннями.

– І як на це реагують?

– По-різному. Діалог є, але він досить невиразний і ні до чого це поки що не призвело. У нас все одно вибудовується власна система роботи КРАІЛ.

– Чи є якісь нині іноземні компанії, які досліджували наш ринок і хотіли вже зайти, але потім сказали “стоп, ми тут працювати не будемо”?

– Такі приклади є, я знаю таких компаній 5. П’ять крупних холдингів, які розглядають Україну як країну для потенційного розвитку свого бізнесу, щоб відкрити тут філіали. Чи ж щось буде з цього? Давайте зачекаємо спочатку, щоб ухвалили податкові поправки. Але скажу так: через те, що у нас занадто довго приймають рішення – є вже одна компанія, яка не розглядає Україну як майбутній ринок для оперування.

– А можливо створення гральної зони стимулюватиме приріст інвестицій? Проєкт “Дуная” викликає чимало скепсису…

– Не сам проєкт, а обсяг інвестицій у нього.Наскільки я чув, то мова йшла про обсяг інвестування у $3,5 млрд. Скажіть, будь ласка, якщо у нас в країні не все стабільно – скільки інвесторів захоче вкласти сюди гроші?