Відомий шоумен та телеведучий Михайло Плотніков відкривав чимало казино по всьому світі і в Україні теж. В інтерв’ю розважальному радіо-шоу “Це розкіш” на радіо НВ він ділиться секретами успішного гемблінгу і локальними традиціями гри у різних країнах. 

На українському ТБ Плотніков більше відомий як кулінарний гуру та експерт індустрії гостинності, але у світі гемблінгу він теж знакова постать. Займається питаннями маркетингу грального бізнесу, подекуди й наймом персоналу. 

– Всі люди, яких я наймаю, повинні вирізнятися не лише розумом чи кмітливістю, а й, як не дивно, добротою. Чому? Тому що у казино приходять люди з грошима, це все ж таки бізнес. Тож ті, хто працює у казино, повинні з розумінням ставитися до цього хобі. 

Як повинен виглядати гральний заклад? Михайло Плотніков вважає за законодавця правил і мод у цій галузі Америку. Щоправда, і там теж є нюанси. 

– Є величезне казино за принципом “нікуди не треба ходити”, ти туди заходиш і там все є. Я був багато разів у казино Bellagio у Лас-Вегасі, там є все: торгові галереї, цирк Дю Солей, ресторани, наприклад, ресторан Picasso, де висять картини цього художника. Ресторан “Жовте море” японської кухні, там метелики пурхають, все прекрасно, є спортзал. Йти не потрібно. Приїхав у Bellagio та живеш там. Однак нові лас-вегаські казино організовані інакше. Там багато столів, ігрові апарати усюди, навіть в туалетах та у залах вильоту і прильоту у вегаському аеропорті.

 

Ця модель не пристосована для Європі, бо у нас немає окремих гральних зон і таких казино в нас немає. У Москві було пару спроб зробити щось подібне. Ми все більше робимо камерне казино, що розраховане на невелику кількість гравців. У найкращому казино Києва до закриття було 16 столів і не було взагалі гральних автоматів. Бо це робить ексклюзивну атмосферу, це те, на що клюють відвідувачі. Це сервіс, це індивідуальний підхід. У Америці та Макао – це потік. І гравці, які приносять навіть невелику кількість грошей, за рахунок обсягу вирівнюють дохід бізнесу. 

 

Казино-готель “Bellagio”. Фото – Tripadvisor

Михайло Плотніков переконаний: у пост-радянських країнах та Європі практично неможливо збудувати власний. Тому що немає відповідної культури гри.

– В Америці гра – це частина шоу, це твій відпочинок. Це концерти, спортивні заходи, це стадіони, це тусовка. Я дуже люблю Лас-Вегас, я добре його знаю. Але у кожному казино Лас-Вегасу є так звані віп-зали. Ось казино європейські – вони самі хочуть бути віп-залами за своєю структурою. 

Фото – Las Vegas News 7

Тому історія про україніські та європейські казино – це не про масовість, а про індивідуальність, вважає експерт. Попри те, що чимало вітчизняних гральних закладів навіть до заборони грального бізнесу теж генерували чимало яскравих шоу та подій, приваблюючи таким чином до закладів публіку.

– Чи може бути в Україні свій Лас-Вегас? Ні, це практично неможливо. Бо найперше, не готове гральне законодавство, бо те, яке є в Україні, я вважаю, не дозволить цьому бізнесу розвиватися семимільними кроками. Друге – психологія. Загальна психологія. Бо люди вважають відвідини казино певною забороненою дією. Третє – це грошова маса, якої в Україні немає. 12 років був обмежений бізнес, ті люди, які грали – вони або знайшли собі інші хобі, або обанкротилися певним чином, і вже не готові витрачати гроші у казино, або вони знайшли куди витрачати гроші окрім казино. 

Тому, вважає експерт – найперше, над чим потрібно працювати в Україні, вдосконалювати власне законодавство, потадткову базу, приваблювати туристів, робити відповідну інфраструктуру. Це те, що зможе зробити український гемблінг винятковим і популярним.