fbpx
АКТУАЛЬНЕ
Проект «Дунайя»: Лас-Вегас по-українськи?

29 грудня 2021 року Одеська обласна адміністрація зареєструвала державне підприємство «Дунайя». Вона має стати першим в Україні містом-курортом. «Дунайю» вже охрестили «українським Лас-Вегасом», бо серед іншого тут планують будувати і казино.

Gaming Capital поцікавився у експертів, чи справді «Дунайя» може стати українським Лас-Вегасом? Скільки казино тут планують відкрити? Чи знайшли вже інвесторів? Та які складнощі можуть очікувати на них із законодавчої точки зору? Про все детально – вже у ексклюзивному матеріалі від Gaming Capital.

 

ЩО, ДЕ І СКІЛЬКИ?

Плани на «Дунайю» – грандіозні. 500 гектарів забудови на косі між озером Сасик та Чорним морем. Сотня готелів на 20 тисяч номерів, 10-кілометрова набережна, казино, зони рекреації, місце для проведення музичних фестивалів. Тут очікують 6 мільйонів туристів щороку, а залучити планують $2,5 млрд інвестицій. Готельєри вже зацікавлені – розповів для Gaming Capital експерт з гостинності і туризму Віталій Федорченко.

«Дунайя в цілому – дуже цікавий проєкт, це не просто точкове будівництво, це комплексна забудова, територія, яка передбачає комунікації. Розташування – берег моря, гирло річки, близькість до аеропорту, близькість європейських ринків і такий масштаб територій, який передбачає цей проєкт – звісно, він викликає великий інтерес», – каже Віталій Федорченко.

«Дунайя» може стати і місцем легального українського гемблінгу – у проекті вбачають побудову гральних закладів. Ініціатор проекту Фазіль Аскеров у розмові із Gaming Capital каже – «Дунайя» має стати унікальним у своєму роді курортом.

«Це перший такого роду проект в Європі. Не тільки на мою думку. Дуже уважно слухали і спілкувалися про ємність ринку з людьми, які глибоко у темі – і в Батумі, і у Тбілісі. В процесі 10-12 років в проекті «Дунайя» буде 10-12 великих, саме великих казино», – розповів Фазіль Аскеров.

 

«ЛАС-ВЕГАС» VS МІСТО-КУРОРТ

Втім, Лас-Вегасом «Дунайю» Фазіль Аскеров воліє не називати. Мовляв, український проєкт – набагато ширший і за ідеєю, і за залученням інвестицій.

«Дунайя» стане справжньою українською Дунайєю, a не Лас-Вегасом. Тому що Лас-Вегас – це тільки гемблінг і івент-індустрія. У нас будуть і конференції, і лікувальна вода, грязі і так далі. Коли у Лас-Вегас приїздиш – у аеропорту стоять гральні автомати, йдеш вулицею – стоять гральні автомати. Ми не будемо Лас-Вегасом ніколи», – каже Фазіль Аскеров.

Тільки частина курорту буде присвячена гемблінгу. Саме так, за сферами інтересів, розподіляться і готельєри – прогнозує Віталій Федорченко.

«Є ряд інвесторів, які приниципово не хочуть робити казино, які займаються, наприклад, медичними послугами, медикал спа і так далі», – зауважує Віталій Федорченко.

«В Дунайї не питання в казино. Це перший національний курорт такого величезного масштабу. Казино – добре, якщо буде, як в Батумі. Але в Батумі 100 готелей і 5 казино. Це не означає, що Батумі будували через казино. Це гарна курортна зона, те саме із Дунаєю», – підкреслює перший заступник голови Консультаційно-експертної ради при КРАІЛ Борис Баум.

Втім у гемблінгу інвестори все ж зацікавлені, каже член Консультаційно-експертної ради при КРАІЛ Олексій Євченко. Для Gaming Capital експерт розповів: саме в гральну зону будуть вкладатися чимало людей та компаній.

«Ми були в Дубаї на виставці, аби презентувати гральну зону «Дунайї». В рамках нашої роботи у нас була розмова з арабськими інвесторами, з англійцями, з американцями. З колишніми нашими інвесторами, які зараз живуть за кордоном. Ми спілкувалися з дуже великими американськими компаніями, які працюють у Вегасі і у Макао. Потенційно всім цікаво, але для того, щоб все склалося не у вигляді розмов, а конкретні були дії, необхідно вирішити деякі питання. Тобто юридичні нюанси: передача земельних ділянок, доходи інвестора, його роботи, початок інвестицій, всіх регламентів, які з цим пов’язані. Якщо ми хочемо сюди залучити компанії, які готові інвестувати у якийсь комплекс 100-150 мільйонів доларів, вони сюди не зайдуть, поки ми не відповімо на усі питання, у тому числі, про оподаткування: злополучний законопроект 2713-д, який досі не можуть ухвалити», – каже Олексій Євченко.

 

А ЯК ЗА ЗАКОНОМ?

Найбільша проблема, яка «гальмує» початок активної фази будівництва «Дунайї» – бюрократія, каже Фазіль Аскеров.

«Якщо, приміром, у Грузії Саакашвілі міг сказати, що завтра треба починати будівництво – за пять днів був проект, за тиждень починали будувати. То у нас, на жаль, ці процеси можуть абсолютно законним шляхом розтягуватися на кілька років. Зараз вийшла абсолютно унікальна ситуація, що земля, де має будуватися курортне місто Дунайя – державна, але у держави не було документів на цю землю, вона не знала ані кордонів, ані розмірів. Ми зараз тільки оформляємо землю, яка належить державі, аби держава передала цю землю державному підприємству – це феноменальна ситуація», – розповідає Фазіль Аскеров.

Крім того, в Дунайї мала б бути так звана гральна зона. Але як саме вона має бути організована – поки невідомо. Не роз’яснює цей момент навіть профільний закон.

«Справа в тому, що у нас в законі про легалізацію грального бізнесу в Україні існує тільки одна фраза, яка стосується гральних зон: Кабмін може створити до п’яти гральних зон в Україні. Все інше, а саме регламенти: як створюється гральна зона, що означає гральна зона, чим вона відрізняється від звичайного міста, від іншої території, які всередині існують податкові вимоги, ДСТУ, процедури – цього всього немає. Все зводиться до того, що окрім того, що в основний закон внесуть додаткові доповнення, які стосуються роботи гральних зон, має бути створений і окремий закон, який каже, що є гральна зона. До цього, в тому числі, нас підштовхує думка потенційних інвесторів, які вже зараз приходять і обговорюють. Вони кажуть: є ризики капіталовкладень. Ми плануємо вкласти, наприклад, в один об’єкт 35-40 мільйонів доларів. Для того, щоб ми з впевненістю вклали ці гроші, треба мати гарантію на рівні закону, а не на рівні постанов Кабміну», – каже Олексій Євченко.

Втім, за законом про легалізацію грального бізнесу в Україні казино можуть відкриватися у готелях категорії чотири і п’ять зірок, а гральні зали та букмекерські пункти – три зірки і вище. Тобто навіть якщо спеціальної гральної зони в Дунайї не буде – це не означає, що казино не зможуть там відкритися. Таким чином, інвестори можуть бути зацікавлені у отриманні інвестиційної ліцензії від КРАІЛ. Теоретично така можливість є, втім практично – ще жодного разу таку ліцензію не видавали.

«Якщо ми говоримо про інвестиційні ліцензії – то у нас ще не було прикладу видачі такої ліцензії. Не був побудований готель на більш ніж 200 номерів, який би попросив безкоштовну ліцензію. Я передбачаю, що може встати питання у розрізі того, як буде передаватися ця ліцензія, тому що зазвичай готель будує один власник, а відкриває гральний бізнес інший власник. Тобто, оператор грального бізнесу. Як буде відбуватися передача ліцензії? В законі так прописано, що той, хто будує, той і має отримати цю ліцензію. А от механізму передачі її від одного суб’єкта до іншого – не передбачено», – розповідає Олексій Євченко.

Про всі нюанси із інвестиційними ліцензіями у Комісії з регулювання азартних ігор знають – каже Борис Баум.

«В законі є маленька колізія, але її дуже легко виправити. Написано, що інвестиційні ліцензії видаються до отримання декларації про завершення будівництва, з одного боку. З іншого боку, вони мають отримати до цього справку, що побудова відповідає готелю. Ці дві речі – взаємовиключаючі. Ми цю історію змінимо, це можна змінити, ми про це всім сказали. Окрім Дунайї ще є три інвестиційні проекти, один з них точно у Києві, ще один за Києвом і ще один на заході. Люди будують готель і питають: коли ми будемо закінчувати будувати, чи можемо ми податися на інвестиційну ліцензію? Звісно, можете. Але ми ще жодного разу ні з ким ні про що конкретне не говорили. Ми чекаємо будь-якого заявника на інвестиційну ліцензію, аби почати проходити цей процес. Це така історія, яку потрібно протоптати ніжками документарно і так далі», – розповідає Борис Баум.

Втім ініціатора проекту «Дунайя» Фазіля Аскерова така кількість майбутніх змін, здається, не лякає.

«Два роки тому, коли ми починали говорити про Дунайю – не було закону, не було легалізації бізнесу, не було закону про “інвест-нянь”. Не було, наприклад, закону про технопарки. Тобто за останні два роки держава багато ухвалила законів, які будуть сприяти цьому проекту. Все одно ми цей проект реалізуємо і всі учасники процесу абсолютно в цьому впевнені, тому що абсолютно всі від Кабміну до депутатів Верховної Ради і бізнесу знають, що все може запрацювати тільки на основі окремого закону «Про особливу економічну зону «Дунайя». І саме в ньому будуть певні преференції на гральну діяльність», – каже Фазіль Аскеров.

А от відкриття перших готелів у курортному місті Дунайя прогнозують вже наступного року.

Раніше Gaming Capital розповідав, чому у КРАІЛ зв’язані руки у боротьбі із нелегальними онлайн-казино. А також ми розказали про те, чим реклама азартних ігор відрізняється від спонсорства.