fbpx
АКТУАЛЬНЕ
Андрій Астапов: “Чинне оподаткування ухвалили у 2014-му, коли діяла тотальна заборона на азартні ігри”

Провідний юрист у галузі грального права та аналітик, розмірковує у блозі на порталі biz.nv.ua над тим, що може змінити ухвалення народними депутатами законопроєкту 2713-д? Чи здатний цей документ реалізувати мрію багатьох українських можновладців: перетворити нашу країну на мекку індустрії азарту і привабити іноземні інвестиції?

 

Ухвалення в першому читанні законопроєкту 2713-Д, що передбачає зміни системи оподаткування сфери азартних ігор і лотерей, є вкрай важливим і довгоочікуваним кроком на шляху до реалізації потенціалу ринку азартних ігор.

Символічно, що прийняття законопроєкту збіглося, практично день у день, з річницею ухвалення закону про азартні ігри. Хоча спочатку змін в оподаткуванні очікували ще рік тому разом з прийняттям основного закону.

 

В цілому, ухвалений законопроєкт був позитивно сприйнятий представниками ринку. Адже це, перш за все, сигнал що ситуація, яка склалася з надвисоким рівнем оподаткування галузі, з причини високої вартості ліцензій та податкових ставок, зрушила з мертвої точки.

 

Серед найбільш значущих нововведень законопроекту можна виділити збалансування оподаткування галузі, скасування потрійної вартості ліцензії для беттінгу, онлайн-казино і автоматів і розрахунок вже оплаченої вартості потрійної ліцензії на наступні роки дії ліцензії.

 

 

Одним з найважливіших досягнень 2713-Д є впровадження прогресивного податку GGR (Gross Gaming Revenue), який діє в більшості країн ЄС.Ставка GGR встановлюється на рівні 10% для всіх видів азартних ігор. В результаті планується, що оподаткування операторів азартних ігор буде виглядати таким чином: GGR 10% + 18% податку на прибуток.

 

Чинна ж система оподаткування азартних ігор передбачає диверсифікований податок на дохід для різних видів азартних ігор.Для беттінгу встановлений податок у 18%, для ігрових автоматів – 10%, для лотерей – 30%. Крім того, для операторів азартних ігор передбачено податок на прибуток у розмірі 18%.

 

При цьому, важливо відзначити, що, як би парадоксально це не звучало, чинна система оподаткування була прийнята в 2014 році, під час дії тотальної заборони на організацію і проведення азартних ігор. Природно, що така система не враховує вартість ліцензійних зборів, які на сьогодні є одними з найвищих у світі.

 

Зрозуміло, були пропозиції і надії, пов’язані з тим, що на старті роботи ринку буде введений GGR на рівні 5−7%, на час перехідного періоду та становлення ринку як такого. Подібна концепція масштабування і розвитку ринку показала свою успішність і спроможність у багатьох країнах. Найбільш показовим для нашої країни міг би стати приклад Мальти.

 

Палаццо Драгонара або Вілла Драгонара. Нині популярне мальтійське казино. Фото – Вікіпедія

 

 

Безумовно, у прийнятого законопроєкту є недоліки, на які вже активно вказують представники ринку. Зокрема, мова йде про введення податку на виграш, складність адміністрування цього податку операторами тощо.

 

Законопроєкт у чинній редакції передбачає встановлення податку на виграш від суми понад 48 тис грн (орієнтовно – $1 500) на рівні 19,5% (чинна ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18% +1,5 відсотка військового збору).

 

Важливо, що ця норма зазнає серйозної критики з боку представників ринку, оскільки може завдати шкоди привабливості національного ринку азартних ігор для іноземних туристів і призвести до стрімкого розвитку нелегального ринку.

 

В цілому, прийняття законопроєкту в першому читанні є важливим сигналом про те, що незабаром оподаткування буде збалансовано і, з огляду на високу вартість ліцензій, приведено у відповідність до загальновизнаного принципу «високі ліцензійні збори – лояльне оподаткування».

 

За великим рахунком, всі іноземні та вітчизняні оператори оцінюють законопроєкт у помірно позитивному ключі. Є моменти, які залишаються дискусійними, однак ухвалення законопроєкту, навіть у поточній редакції, буде великим кроком для розвитку грального бізнесу і залучення іноземних інвестицій в Україну.