Гра у мовчанку з КРАІЛ, вивезення обладнання з окупованих територій, втричі менші прибутки. З початку повномасштабного вторгнення це буденні реалії легальних операторів грального бізнесу, про які ми розповідали у попередніх матеріалах. А наскільки відчули війну ті, хто приховує свою роботу за широкими банерами? І навіщо у перші дні березня підпільні зали розсилали смс навіть військовим на передову? Про це все ексклюзивно для Gaming Capital розповіла в інтерв’ю голова ГО “Центр протидії незаконному бізнесу” Ірина Макаренко.

Ірино, наскільки активно зараз працює чорний ринок? Можливо і зали нові відкривають, чули щось про це вже після 24-го лютого?

Коли тільки війна почалася, легали не працювали. А нелегали працювали, вони відкрилися усі 12 березня. І, звичайно, відкривалися нові зали у нелегалів. У мене більше сотні адрес з номерами по Києву. Зателефонувала до мене якось держструктура. Не можу назвати хто, але це в їхній компетенції закривати нелегальні гральні автомати. Так от, подзвонили і хочуть у мене цю базу, з номерами телефонів, “дай нам!”. Я кажу: “Хлопці, так справи не робляться. Я вам даю десяток, я бачу, що ви їх закрили, що вони простояли хоч 10 днів – даю наступну партію”. І я дивлюся на них і розумію: їм не треба, щоб вони стояли без роботи…Це просто захід у зал, взяли хабар і пішли.

Тобто не буває такого, що нелегальні гральні автомати відчиняються без відома правоохоронців чи чиновників?

Неможливо. Платиться спочатку дільничному. У 2014-15 роках 500 гривень на місяць отримував дільничний. Це мало, але у дільничного, наприклад, 5 штук залів у районі. Я ось прямо бачила ці розцінки. Я знала цього дільничного, знаю про такі справи. Правоохоронні органи працюють так само, як і громадські діячі. Вони приходять, беруть данину та йдуть. Це все у нас. Нічого не змінилося. Ми повинні у себе навести лад, крім того, що захищаємося від росії. Доки працюватиме чорний ринок – у легальному теж порядку не буде. Нелегальні клуби, вони скрізь. Якщо я гравець, я піду туди грати, де я живу. Спущуся на перший поверх будинку і гратиму. А от якщо я спущусь і все зачинено – я сяду та поїду грати в інший район, у легальний зал.

Невже зараз, в умовах війни, коли багато хто втратив роботу, у людей є настрій грати? Ситуація стресова.

У мене є хлопці знайомі гравці. Ось дивіться: хлопець, що сидить у окопі. Йому прилітає смс 12 березня. Що типу відкриті двері, можна грати. Не в закладі, а вони надсилають тобі входи через інтернет. І якщо якісь проблеми з виплатами – карткою поповнюєш… Йому прилетіла ця вся тема, він сидить у окопі грає. Він звичайно не буде говорити це направо-наліво! От він у перший день війни зібрався, пішов у ТРО. Потім підписав контракт, одразу з першого дня був на зарплаті. І от зараз кожне його звільнення він йде в нелегальний зал і всю цю зарплатню спускає. Ось вам війна, не війна. Це – гравець.

Комісія з регулювання азартних ігор та лотерей, на Вашу думку, має на це все хоч якось впливати?

У мене є думка про КРАІЛ. У Комісії не розв’язані руки. Тут зробили так, що все розірвано між собою. КРАІЛ не має права брати участь у зачинені грального закладу. Ось зараз зробити що? Моя позиція інша: якщо ти працюєш у чорну під час війни, то ти російський бізнес ведеш. Тому що твоя країна тим часом недоотримує! А ти що робиш? На руку агресорові? Ну, як це? Для того, щоб закрити нелегалів, має бути політичне рішення. Президент має вдарити по столу та сказати “Закрити!”. І це одразу має підхопити Міністр внутрішніх справ. А в нас якось виходить чорт зна як. З іншого боку, президентові – не до ігрового бізнесу зараз. Але ж воно так і є…

Ексклюзивно для Gaming Capital

Підписуйтеся на наш Телеграм, аби першими дізнаватися усі новини з українського ринку гемблінгу 

Читайте також:

Скандальний меморандум Parimatch з Міністерством освіти: усе найкраще дітям?

«Якщо одного москаля бахнути, то інший уже не полізе», – Михайло Макарук про боротьбу з 1xBet

Ігроманія і війна: що радить психолог?