Ще із початку процесу легалізації грального бізнесу – Україні завжди у приклад ставили Грузію: як швидко там вдалося легалізувати азарт, залучити іноземних інвесторів та розвинути туризм. Втім зараз і грузинський гральний бізнес переживає серйозні зміни, які не надто до вподоби ані гравцям, ані інвесторам. Про гральний бізнес по-грузинськи, поради для українського гемблінгу та роботу під час війни – Gaming Capital поспілкувався із головою гральної Асоціації Грузії Георгієм Мамулаішвілі.

Георгію, розкажіть, яких змін зазнав гральний ринок Грузії? 

У листопаді Парламент Грузії ухвалив новий закон про зміни в гральному бізнесі. Нам підняли податки, перевели на модель GGR (Gross Gaming Revenue: різниця між ставками та виплатами виграшів, – ред). Податок – 10% GGR. Спорт залишили, як і було – 7% від бету. І заборонили повністю рекламу. Також не мають права грати люди до 25 років, люди, які отримують соціальну допомогу та держслужбовці. На сьогодні у нас не дуже добра ситуація, тому що люди, яким заборонили грати повністю переходять на іноземні або чорні ринки. Крім того, наші оператори не можуть робити рекламу, а іноземні оператори без проблем дають рекламу, бо соцмережі та закордонні сайти не входять до юрисдикції Грузії. І наша влада нічого не може з цим зробити. Після листопада минулого року 133 сайти перевели свій контент на грузинську мову. Кожного дня штампуються нові додатки. Ситуація така: нелегали почали брендувати сайти, почали робити додатки. Важко відслідкувати кінцевого отримувача. Вони штампують кожного дня, змінюють імена, роблять рекламу в соцмережах і цим приваблюють клієнтів. 

А яка система легального грального бізнесу, на вашу думку, буде найкращою і для держави, і для бізнесу? 

На сьогодні дуже добре працює система, коли ти даєш розвиток місцевим операторам. В Грузії завжди була така система: у місцевих операторів була добре розвинута платіжна система, гравці дуже швидко могли отримувати та вносити гроші. Все було комфортно. Бо коли ти забороняєш комусь грати – він не перестає грати. Так само не виходить блокувати нелегальні сайти. Їх блокуєш – вони відкриваються знову, бо є спеціальні реєстратори, які за хвилину відкривають до тисячі доменів. А якщо будуть розвинуті місцеві оператори, то у них завжди буде перевага перед нелегальними операторами. Такий випадок як раз був у Кенії. Там підняли податки, з ринку вийшли всі легальні оператори і ринок Кенії перетворився на чорний ринок. На сьогодні вони знову знизили податки, але мало хто повертається, бо у інвесторів завжди сумнів: а якщо завтра щось зміниться у влади? Це не маленькі гроші, кілька сотень мільйонів доларів, які треба інвестувати, аби стати гарним оператором грального бізнесу. Тому потрібно давати розвиток місцевим операторам. Завжди влада має йти на конструктивний діалог з бізнесом, бо бізнес завжди знає, як краще зробити. Зараз, наприклад, у Румунії новий законопроект – хочуть підняти податок на виграш з 1 серпня. Це технічно навіть ніяк не вийде. Оператор краще знає, скільки йому потрібно на інтеграцію: 3 місяці чи 5 років. 

Яка зараз ситуація у Грузії з огляду на нове законодавство? Чи закриваються заклади? 

Оператори не закриваються. Зараз ми працюємо над змінами нашої маркетингової стратегії, аби повернути тих гравців, які вже йдуть на інші ринки. В довгостроковій перспективі, якщо людина буде 7 років грати на іноземному ринку, то вона на місцевий ринок не повернеться. 

Друге: намагаємося через Конституційний суд домогтися того, аби ці зміни були анульовані. Постраждали медіа через те, що заборонили рекламу. Більше 400 мільйонів ларі ($144 млн) на рік ми витрачали на рекламу. Постраждав спорт, ми витрачали 30 мільйонів ларі ($10 млн) на спонсорство різних спортсменів. Постраждала сфера IT, стало менше замовлень. Фінансова сфера – десь на 18% зменшився обіг і фінансові інститути менше прибутку отримують. 

Найгірше – це великий відтік грошей за кордон, де, за нашими підрахунками, залишиться 40% у вигляді прибутку тих компаній, де грають наші гравці. 

А що можна змінити в українському законодавстві про гральний бізнес? 

Дуже велика помилка робити податок на виграш. Бо гравці захочуть піти на інші ринки. Гравець не хоче з виграшу платити свої кошти. Крім того, ваше законодавство побудоване під місцевих операторів. А права інвесторів та іноземних операторів фактично не враховані.

На вашу думку, у наших реаліях, чи має працювати гральний бізнес під час війни?

Закриття буде великою помилкою. Ми добре пам’ятаємо, що було у вас два роки тому до легалізації. Легалізація дуже добре допомагає розвитку місцевого ринку і сприяє зменшенню економічного криміналу. Коли є нелегальний бізнес – завжди з’являються структури, які зацікавлені у зв’язку між криміналом та державними структурами. Закриття буде великою помилкою, бо Україна домоглася великих результатів. На сьогодні необхідно велику увагу звернути на правильне визначення бізнес моделі. Треба знайти людей, які ідеально розуміють цю сферу. Не можна приводити «лівих» людей, які не дають правильні консультації і намагаються якісь свої інтереси вкласти у розвиток ринку. Гральний бізнес має бути прозорим – це один із основних пріоритетів. 

Друге – адміністрування. Я у лютому був в Одесі, і я бачив там багато підпільних залів. Це завжди заважає розвитку легального ринку. Розвиток легального ринку – це завжди додаткові відрахування до бюджету, розвиток туристичної сфери. Завжди туристична сфера пов’язана з гральним бізнесом – і онлайн, і офлайн. Батумі через це розвинувся. Казбегі через це розвинувся. У нас в Грузії частина муніципалітетів фактично існують через надходження від грального бізнесу. І регіони добре розвиваються. Влада має мати бажання це робити. У вас на сьогодні ліцензування коштує дуже дорого і інвестор завжди буде думати – чи варто вкладатися? Треба завжди орієнтуватися на інвесторів. 

В онлайн сфері в Грузії сьогодні три великі компанії – Entain, Paddy Power і Betsson Group. Вони коли купили місцеві компанії, то залишили увесь персонал, який там працював. Це додаткові робочі місця і вливання в економіку. Українській владі потрібно радикально переглянути всі свої орієнтири на гральний бізнес, зробити пільги, зробити жорсткішим контроль над нелегалами, покращити систему платежів, покращити систему контролю над відмиванням коштів. 

Можливо, у військовий час гральний бізнес і не буде добре розвиватися, але якщо почнеться підготовка до грального бізнесу… У України завжди був великий потенціал, аби стати великим гральним хабом у гральному бізнесі і туризмі. Мені дуже подобався проект Дунайя, я сподіваюсь, він реалізується, коли закінчиться війна. Але законодавство треба змінювати, починати боротьбу з нелегалами. Інакше туристи не приїдуть і не будуть витрачати кошти. Кримінал та гральний бізнес – це два непорівнювані поняття. 

Ексклюзивно для Gaming Capital

Підписуйтеся на наш Телеграм, аби не пропустити ще більше ексклюзивів з грального ринку України