Блогер Фашик Донецький на своєму телеграм-каналі підтримав збір підписів до петиції про заборону в Україні компанії 1xBet. (Вона, до речі, набрала необхідні 25 тисяч голосів усього за тиждень).

Ми поговорили із блогером на тему російських грошей в українському бізнесі. Чому вирішив підтримати збір підписів? Що робити з компаніями, які продовжують працювати у країні-агресорі? Та чи вважати їх колаборантами?

Чому ви вирішили підключитись до збору підписів до петиції проти саме 1xbet? 

Драсьте. Я взагалі цинік і не дуже вірю в силу петицій як таких. Петиція, на мою особисту думку, це інструмент, який має працювати за чітким алгоритмом, без напівтонів і т д.

Але, повертаючись до питання щодо хбет, ми, станом на сьогодні, можемо створити прецедент і змусити владу України діяти. В даному випадку, на моє особисте переконання, народ України, використовуючи хбет, перевіряє владу на зворотній зв’язок, вимагаючи простих рішень. Що зробить влада у підсумку? Хз, побачимо. Але те, що вимога проста – факт. Подивимось за діями влади,  в слова я не вірю.

Що взагалі, на вашу думку, треба робити з компаніями, які продовжують «виляти» і правдами-неправдами працюють у рф, у білорусі. Тобто напряму документів про зв’язки з росією – немає. Регулятор їх «в упор не бачить». Допоможе публічний розголос? 

Взагалі тут не зовсім просте питання, як здається на перший погляд. Якщо говорити про ура-патріотизм, то треба закривати все, що хоч якось пов’язано з рф. Я за діалог в даному випадку і розгляд кожної ситуації окремо. 

Беремо простий приклад: є умовна компанія з продажу молока, головний офіс в Києві. В цієї компанії є штат, власник патріот і т д. В рф в цієї компанії є дочірнє підприємство, з директором та ватанами в якості співробітників. 

Левова частка прибутку іде до Києва, але також платяться податки в рф. 

З одного боку компанія фінансує ЗСУ, з другого рф. 

З одного боку компанія фінансує вбивство росіян, з і іншого українців. 

Чи треба забороняти діяльність цієї компанії в Україні? 

І тут в мене немає чіткої відповіді. Бо, як на мене, потрібно розробити чіткий шаблон чи механізм для вирішення подібних питань. 

А щодо тих, хто відкрито продовжував працювати у росії після 2014-го. Такі компанії теж слід вважати колаборантами?

Тут не все так просто). Пропоную бути дорослими і трохи подумати вголос.

У компанії є власник чи рада директорів, яка приймає рішення щодо подальшої долі підприємства. Також є ситуації, коли компанія належить комусь з олігархів, а рада директорів та номінальний власник виконують лише фіктивні функції і ні на що не впливають. 

Метою ведення бізнесу є що? Прибуток. Тобто, власник чи рада директорів, в першу чергу, зацікавлені в отриманні грошей. Як на мене, то, правильно, з точки зору раціональності, має бути діалог з тими, хто приймають рішення: 

Хочеш працювати в рф і отримувати прибутки звідти? А якщо ми тобі на рівні влади запропонуємо замінити рф на податкові пільги, домовимось на державному рівні з постачальниками для твого бізнесу з інших держав чи відкрити таке ж підприємство, але не у ворожій для України державі? 

Тільки бовдур відмовиться від подібних пропозицій. Але, якщо власник чи ті, хто приймають рішення, відмовились, то тоді включається держава – у неї є безліч інструментів, за допомогою яких можна змусити збанкрутувати будь-який бізнес.

Я за створення нових робочих місць і сплату податків в бюджети тих країн, які не стріляють крилатими ракетами по мирному населенню України. 

Чи є колаборантами компанії, які вели бізнес з рф, починаючи з 2014 року? Питання в тому, хто приймав рішення щодо подальшої співпраці. На рівні керівника той, хто ставить підписи на документах, не міг не розуміти, що фінансує рф. 

2014 рік – це той час, коли ти, як керівник і як людина, мав особисто для себе прийняти рішення щодо того, шо тобі важливіше: прибуток чи життя тих, завдяки яким ти можеш цей прибуток отримувати? Бо там, де немає ЗСУ та української влади, з бізнесом все погано.

І якщо ти чи рада акціонерів свідомо зробили вибір на користь грошей + до тебе зверталися представники держави, а ти їм відмовив, то будь готовий до того, шо бізнес в Україні тобі не дадуть + ти сядеш за ґрати за фінансування тероризму.

З іншого боку, якшо бути чесним до кінця, то до того часу, як в Україні не буде сформульовано закон, який буде діяти для всіх і без винятку типів бізнесу, які можуть вести справи з рф Білоруссю, ми, з точки зору ідеалістів, можемо подавати в міжнародні суди на ЄС за те, що ці країни торгували з рф і тим самим фінансували вторгнення.

Тому, особисто моя думка є такою: перед тим, як шось забороняти, ми повинні мати законодавчу базу + чіткі критерії щодо всіх можливих випадків в подібних ситуацій. Бо інакше це буде виглядати як популізм на державному рівні. 

Чи знаєте ви ще українські гральні компанії, окрім 1xbet, які пов’язані із росією? Як думаєте, чому так сталося? Чому ми не могли провести нормальну легалізацію і дозволити працювати тільки українським компаніям, які б в білу платили гроші в український бюджет? 

Дуже правильне питання). Давайте бути чесними: прецедент з хбет є, перш за все, питанням того, куди ідуть гроші, податки тобто. Більш того, це інтернет бізнес, який свідомо не захотів перейти в податкове поле України на 100%. 

Чому так сталося? Поняття не маю. Мене більше цікавить те, чи були пропозиції власникам компанії з боку представників влади України, від яких не змогли б відмовитися. 

Якщо були – це одне питання. Якщо не було, то зовсім інше. Ну, а якщо хтось з числа керівництва компанії висунув державі під назвою Україна неадекватні умови, то це взагалі зовсім інше. 

Давайте бути реалістами: бізнесу має бути вигідно і просто працювати в Україні, щоб сплачувати податки в білому вигляді. Якшо цього не відбувається, то бізнес шукає можливість працювати там, де простіше. 

З іншого боку, не забуваємо про гроші: заради того, щоб прибутки були постійними та не зменшувалися, власник компанії завжди може зробити з чорного біле – звинуватити владу України в тому, що саме вона винна в тому, що бізнес на росії вести легше, ніж в Україні. У підсумку отримаємо що? Ідеальний шаблон для того, щоб вести бізнес з рф. 

Але, повторюсь, це лише через те, що немає чітких критеріїв та законодавчої бази щодо подібних випадків. 

Бізнес з Україною, в Україні, сплачувати податки саме в бюджет України, має бути вигідно і престижно. Неважливо який це бізнес, насправді. Важливо лише те, що держава на рівні арбітра може забезпечити тим, хто дають робочі місця: відсутність корумпованих судей чи суддівських рішень, прозорі правила для всіх учасників ринку, чесну конкуренцію, мінімальний бюрократичний тиск в перші роки ведення бізнесу та інше. 

Ну, а, з точки зору пропаганди, внутрішньої, обов’язок держави Україна – на рівні підсвідомості забезпечити розуміння того, що будь-який бізнес, що співпрацює з рф, є співучасником та спонсором прильотів крилатих ракет по Україні. Без розуміння цього + без всіляких плюшок від держави щодо простоти умов ведення бізнесу, законодавчої бази, однакових правил для всіх, підприємці будуть шукати вихід. І це не я цинік) Просто такі реалії. 

Ну, а щодо 1хбет, то, на мою думку, держава в даному випадку, може зробити з цього прецеденту шоу і показову виставу. Головне не заборонити, а показати, що правила одні для всіх і що сплачувати податки рф, незважаючи на військові дії на території України = ухвалити своєму підприємству смертний вирок. 

Бо ніхто після подібного скандалу не захоче мати справу ні з власниками компанії, яка заплямувала свою репутацію, ні з тими, хто на цю компанію працював навіть в якості двірника. В людей, найманих працівників, має бути чітке розуміння, що якщо вони влаштуються на роботу і це підприємство працювало з рф, то після скандалу вони не зможуть більше знайти роботу ніде в Україні – робота на таку компанію має бути тавром на все життя. 

Все це можна зробити та втілити в життя. Питання лише в бажанні. 1Хбет, в якості інструменту, можна використати з благородною метою, з популістською або зробити відкритий урок для всіх власників бізнесу.

Інтерв’ю спеціально для Gaming Capital

Підписуйтеся на наш Телеграм, аби дізнаватися усі ексклюзиви з грального ринку України першими.