fbpx
АЗАРТНI IГРИ
ПІДСУМКИ РОКУ: Податкова тяганина

Питання податків для грального бізнесу відкрите з 2020-го. Два роки у Верховній раді припадає пилом законопроект 2713-д, який мав би все впорядкувати. Натомість, з моменту легалізації і дотепер ринок має платити податки за правилами десятирічної давності, коли гральний бізнес взагалі був заборонений…

Про усі перипетії 2022-го щодо оплат до бюджету Gaming Capital зібрав в один матеріал.

 

КАБМІН СТАВИТЬ НА МІНЦИФРИ

Подія року: у серпні Кабмін передав гральний бізнес під опіку Міністерству цифрової трансформації. Там взялись думати, як ліквідувати КРАІЛ, аби прибрати людський фактор і можливість корупції. Сплату податків індустрією також хочуть максимально цифровізувати.

Ось список податків, які гральний бізнес має сплачувати згідно загального закону:

– 18% на прибуток;

– 22% ЄСВ;

– від 10% до 18% податку на валовий ігровий дохід (GGR);

– 19,5% податку на виграш гравця;

– 20% ПДВ на суміжні контракти з різних напрямків, пов’язаних з організацією та проведенням азартних ігор.

Перший камінь спотикання: щоб рахувати GGR, мала запрацювати автоматизована система електронного адміністрування (система онлайн-моніторингу). Повноваження розробити її були у КРАІЛ, на відміну від бажання. Головний податківець країни Данило Гетманцев у своїх інтерв’ю ЗМІ часто наголошував: систему онлайн-моніторингу ми могли б придбати в будь-якій іншій країні, на впровадження пішло б не більше пів року.

Водночас, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у своєму інтерв’ю виданню Forbes розповідав, що підхід із GGR в Україні не буде працювати так, як очікують. Все через саботаж та складнощі у технічній реалізації. Як альтернативу в законопроекті від Мінцифри запропонували податок з операторів гральної галузі списувати автоматично з суми, яку гравець заводить на рахунок. Фактично йдеться про 2% з обороту. У системи вже з’явились критики. А на початку листопада стало відомо – профільний комітет ВР законопроект буде допрацьовувати. Головне, щоб після цього не спотворилась основна його мета – максимальна автоматизація.

 

ГЕТЬ ЗІ СПРОЩЕНКИ!

Сподобалось експертам обговорювати, а ЗМІ публікувати у цьому році про неабикий зиск гральної індустрії від переходу на спрощену систему оподаткування. Історія почалась 15 березня, коли Верховна Рада ухвалила законопроект з 40 нововведеннями для бізнесу під час воєнного стану. Документ дозволив компаніям з оборотом до 10 млрд грн перейти на спрощену систему оподаткування, як на третій групі ФОП. Замість ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%) вони мали платити 2% з доходу.

Аж у листопаді у інтерв’ю Gaming Capital Данило Гетманцев, озвучуючи цифри недоїмок назвав такий дозвіл – фатальною помилкою. Мовляв, голосувала Рада без обговорення і документ пройшов поза його комітетом. За підрахунками Гетманцева вісім компаній азартного ринку, які на той час скористались спрощенкою, до переходу сплачували в середньому 200 000 грн податків на день, а після – до 23 000 грн.

Натомість юристи законопроект про відміну спрощенки для азарту назвали популізмом. Адже стосується він лише одного податку – на прибуток, який більшість операторів все одно не сплачували через відсутність цього прибутку.

«Бізнес гральний новий, оператори інвестували мільйони, деякі сотні мільйонів гривень. І найближчі два, три, а для когось п’ять років про прибуток не йдеться. Вони інвестували і поки не покриють інвестиції – будуть збитковими. Тому дуже багато операторів і не переходили на цю спрощену систему, бо вони все одно не платять податок на прибуток і, відповідно, немає сенсу переходити на 2% з обороту. Цей законопроект – популізм у чистому вигляді, який ні на що не впливає», – розповідав у інтерв’ю Gaming Capital юрист Артем Кузьменко.

 

ЗАКОНУ ДОСІ НЕМАЄ

Після шуму у ЗМІ щодо спрощених податків для гральної індустрії нею зацікавились навіть представники релігійних організацій. За два тижні до канікул Верховної ради звернення до Президента та Голови ВР опублікувала на своєму сайті Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. У їхній інтерпретації пільгове законодавство для грального бізнесу – законопроект 2713-д. Саме його церковники пристрастно просили не ухвалювати.

До передостаннього дня засідання парламенту редакція Gaming Capital плекала надію, що закон потрапить на голосування. Про те, що буде нагадувати і рекомендувати його до розгляду найближчим часом запевняв нас і Данило Гетманцев…

Утім, поки зірки складаються не на користь законопроекту, хоча чесні учасники ринку чекають на його ухвалення уже два роки. Як і чекають державної системи онлайн-моніторингу, контролю азартного ринку в інтернеті на іноземних серверах, закриття нелегальних наземних залів. Податківці ж полюбляють акцентувати на несплаті податків деякими учасниками ринку, оперувати звітами про фантастичні доходи і надприбутковість галузі. Хоча куди ефективніше було б порахувати чисельність головного органу, який може повпливати на виправлення деяких помилок галузі. А натомість – просто фінансується з цих «надприбутків».

У Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей нині працює 200 осіб, 195 з них – державні службовці. За 2020-2022 роки фінансування діяльності Комісії склало 230 мільйонів гривень – це майже 10% від усіх доходів бюджету від азартних ігор.

Підписуйтеся на наш Телеграм – там ще більше цікавого з ринку азартних ігор України! 

Читайте також:

Зв’язки з росією, «схеми» та недоплати у бюджет: азартні скандали – 2022

Підсумки року: гра під час війни

Гра вартує свічок: як казино працюють під час блекауту

схожі статті
АЗАРТНI IГРИ
«17 наших круп’є зараз на фронті. Гральні карти їм в посилки теж кладемо», – генеральний менеджер Favbet Casino про те, як працюють під час війни
АЗАРТНI IГРИ
Playtechнічні естонці
АЗАРТНI IГРИ
Франческо Баранка: “Ситуація в Україні щодо боротьби з договірними матчами набагато ліпша, аніж в інших країнах”