Майже три роки гральний бізнес в Україні – легальний. Державному бюджету експерти прогнозували чималі надходженння, а ринку – адекватне податкове навантаження. Але законодавчої бази, на якій би все ґрунтувалося, так і не створили. Натомість гральний бізнес продовжує сплачувати потрійну вартість ліцензій. Цю норму мали б відмінити із дня створення державної системи онлайн-моніторингу, але зі створенням системи теж затягують.

І найболючіше: гральний сектор продовжує фігурувати у всіх податкових скандалах. Головним чином через те, що досі немає закону, який регулюватиме податки для бізнесу.

Чи «прибуватиме» у полку ліцензіантів, якщо законопроект 2713-д так і не приймуть? І хто в першу чергу відчує омріяне зменшення податкового навантаження в разі втілення в життя документу – про це і не тільки Gaming Capital у ексклюзивному коментарі розповіла адвокат АО “Тарасюк і Партнери” Аліна Бринь.

Аліно, хто з легальних організаторів азартних ігор має найскрутніше становище через незавершенну легалізацію?

Фактично з початком повномасштабного вторгнення найбільше постраждав офлайн-бізнес. Онлайн-бізнес у сфері азартних ігор, навпаки, не лише  втримався на плаву, а й має ріст завдяки отриманим відстрочкам на оплату ліцензій та податковим пільгам у вигляді надання їм дозволу на перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 %. І навіть їхнє скасування у лютому 2023 року не завадило цим організаторам оплатити заборгованості.

Тему із спрощенкою для азарту прийняли у суспільстві погано. Наскільки 2713-д полегшує навантаження податкове на операторів грального бізнесу? Хотілось би нарешті розкласти це по поличках.

Якщо проаналізувати чинне податкове законодавство у частині сплати податків організаторами азартних ігор, і ті зміни, які пропонує законопроєкт 2713-д, то зменшення податкового навантаження відчують насамперед “діючі” організатори і ті, хто планує отримувати ліцензії у сфері онлайн-казино або букмекерської діяльності. Важливим є те, що не оподатковуватиметься виграш в азартну гру чи лотерею, розмір якого не перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати. У 2023 році ця сума становить 67 000 гривень. Наразі, наприклад, з цієї суми організатор, як податковий агент гравця, має сплатити до бюджету з його ж виграшу 13 065 грн. Також важливою зміною, яку пропонує  законопроєкт, є пропозиція внесені у потрійному розмірі ліцензійні платежі пропорційно зарахувати як річні платежі операторів азартних ігор на наступні роки. Тому, враховуючи всі фактори, вважаю, що організатори, які на сьогоднішній день продовжують працювати на українському ринку азартних ігор, так і продовжать свою діяльність. І законопроєкт, на мою думку, писався явно не в комітетах Верховної Ради. Однозначно можна стверджувати те, що законопроєкт 2713-д має набрати чинності разом із запуском ДСОМ.

Чи згодні Ви з тим, що прийняття 2713-д мотивуватиме до легалізації “сірих” операторів?

Насамперед це буде пов’язано, у першу чергу, з ефективною роботою наших правоохоронних органів, а потім уже з прийняттям законопроєкту 2713-д. Останні місяці були дуже активними: розслідування СБУ та БЕБ щодо можливого ухилення від оподаткування з боку грального бізнесу, санкції проти ряду учасників ринку азартних ігор.

Після запровадження санкцій всі організатори азартних ігор почали активніше сплачувати заборгованості, ліцензійні платежі, посилився фінансовий моніторинг банків тощо. КРАІЛ офіційно оприлюднювала інформацію стосовно того, що станом на початок квітня 2023 року Комісія вже направила до бюджету понад 522 млн грн, що на 62% більше від запланованої суми (і це лише ліцензійні платежі).

Але якщо нічого не зміниться у частині оподаткування грального бізнесу, то великої кількості бажаючих легалізувати свій бізнес та поповнити бюджет України не буде. Це будуть поодинокі випадки отримання ліцензій. Адже наразі саме відсутність чітких процесів підрахунку податків штовхає галузь у сіру зону. Без прийняття даного законопроєкту гральний бізнес уникатиме легалізації і, відповідно, державний бюджет недоотримуватиме необхідні ліцензійні платежі та податки.

Добре, а що найстрашніше може трапитись, якщо 2713-д не приймуть?

Катастрофи, як такої, не буде. Якщо ми говоримо про наслідки для організаторів азартних ігор, то, як виявилось, у них великий запас міцності. З однієї сторони, зараз в Україні гральний бізнес має сплачувати високі податки і, більше того, продовжує надалі сплачувати потрійну вартість ліцензій (мова йде про казино у мережі Інтернет, букмекерську діяльність та ліцензії за гральні автомати), що в сукупності мало б призвести сферу азартних ігор до збитковості. Можливо, з початком функціонування Державної системи онлайн-моніторингу (питання мало бути вирішене ще у серпні 2022 року) все зміниться і ми навіть побачимо гучні банкрутства.

Прийняття законопроєкту 2713-д очікують ще з літа 2020 року, і за майже три роки жоден з організаторів не подав заяву про анулювання ліцензії “за власним бажанням”. Отже, працювати гральний бізнес може.

Але чому так бояться цього законопроекту? Хто зацікавлений у “відтягуванні”?

Я думаю, це питання краще за все задати якраз ініціатору законопроекту. Можливо, цей законопроєкт просто “не цікавий”. Адже, як я вже зазначила, бюджет держави має наповнюватись, а тому вигідно, щоб гральний бізнес і далі продовжував сплачувати великі ліцензійні платежі та податки.

У відкритих джерелах можна було ще до прийняття законопроєкту 2713-д у першому читанні перечитати багато інформації, яка носить в основному загальний характер. Наприклад, писали і продовжують писати про те, що держава у бюджет в кращому разі отримає не більше 25% від справжніх обертів грального бізнесу, що ухвалення цього закону сприятиме поширенню залежності від азартних ігор серед українців, збільшаться проблеми в суспільстві, пов’язані із особистими фінансовими кризами громадян тощо.

Найбільшим “противником” законопроєкту №2713-Д виступала Всеукраїнська рада церков та релігійних організацій. Представники організації заявили, що ухвалення цього закону сприятиме поширенню залежності від азартних ігор серед українців. Також представники Ради обурились зниженням податкових ставок для онлайн-казино в час війни, стверджуючи, що це призведе до зменшення надходжень у держказну. Разом з цим, за останній рік все частіше організатори, які працюють легально на українському ринку азартних ігор, у тому числі разом із різними спілками почали піднімати питання прискорення прийняття законопроєкту 2713-д, доля якого з грудня 2022 року невідома взагалі (хоча останній текст порівняльної таблиці до другого читання, з яким можна ознайомитись, датований ще жовтнем 2021 року).

У будь-якому разі вважаю, що з легалізацією грального бізнесу держава отримала надходження до бюджету, яких раніше ця галузь взагалі не приносила. А гральний бізнес в Україні, незважаючи на всі негативні прогнози, COVID-19, війну, не тільки вижив, але й не припинив сплачувати податки та ліцензійні платежі.

Щоденні ексклюзиви і новини про азарт, ігри та фінанси – у нашому телеграмі. Підписуйтеся! 

Читайте також:

І спростять, і зекономлять. У Мінцифри ексклюзивно прокоментували законопроект про ліквідацію КРАІЛ

Рекламщиків озолочують, про адвокатів – забули. Інтерв’ю про PIN-UP у росії

«Податкове навантаження зростає і стимулює компанії шукати способи ухилення від сплати податків», – експерт про ігнорування законопроекту 2713д