Обвинувачення, пошук винних і спілкування на підвищених тонах. Це коротка характеристика останнього засідання парламентського комітету з питань фінансів, де були присутні і КРАІЛ, і Мінцифри, і представники Кабміну. Саме той випадок, коли онлайн-формат пішов на користь.

Високий градус розмові задала доповідь голови регулятора Івана Рудого.

Звіт по роботі Комісії з регулювання азартних ігор за останні три роки він підсумував тим, що нині робота КРАІЛ заблокована (з лютого 2023) через відсутність кворуму. Сталось так, бо один з шести членів Комісії звільнився за власним бажанням, а ще один мобілізований. 

КРАІЛ в результаті не може ані рішення про блокування сайту чорних онлайн-казино ухвалити, ані повпливати на пришвидшення створення системи онлайн-моніторингу. А найголовніше – розглянути термінові питання щодо ліцензування: на обробці КРАІЛ знаходяться 105 заяв, із них 40 на отримання ліцензії на ігрові автомати та одна – на букмекерський пункт. Ще 63 заяви про анулювання ліцензії на ігрові автомати та одну про анулювання ліцензії на роботу казино. Ціна питання для державного бюджету – 300 недоотриманих мільйонів гривень.

Тим часом Кабінет міністрів на початку травня вніс законопроект, який пропонує ліквідувати КРАІЛ. Підтримують такий вектор розвитку подій у Міністерстві цифрової трансформації, яке вже майже рік опікується гральним бізнесом в Україні. Чи розпустять склад регулятора БЕЗ закриття ними всіх питань, які їм доручали ще до появи думок про їхню непотрібність? І чи найбільша це проблема на ринку зараз? Автори Gaming Capital підготували підбірку найвлучніших цитат і зберегли хронологію висловлювань з останнього скандального засідання комітету щодо гральної галузі.

«Ми бачимо на сьогодні проблеми: немає Кворуму, якійсь частині перевірок заважає 303 постанова, де тут робота Кабінету Міністрів? Чому не приймались за цей час ліцензійних умов для лотерей? Так виглядає, наче штучно створена проблема з кворумом у КРАІЛі. Це не від них залежить, що вони не можуть отримати кворум. 

Їхня частина була, що від них залежить створення системи онлайн-моніторингу, вони мали на це 2 роки. На теперішній час вони з запізненням у п’ять місяців, але пропозиції по системі онлайн-моніторингу подали…Є люди, які пройшли відбір у Комісію, чому вони не призначаються? Зараз треба вирішувати нагальні питання в країні», – Олег Марусяк, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, голова підкомітету з питань організації та оподаткування грального бізнесу.

«З приводу призначення без конкурсної процедури у КРАІЛ. Якщо комітет чи Верховна рада визначить процедуру, як людина, яка буде подаватись, скоріше всього, це буду я, має обрати людину, щоб потім до неї не було питань, звідки ця людина – будь-ласка, я з задоволенням це виконаю», – Олег Немчінов,  міністр Кабінету Міністрів.

«Навіщо для того, щоб призначити людину, подавати закон? Є ж зараз призначення, прем’єр може дати подання. Навіщо для того, щоб призначити людину, писати закон? Є зараз призначення нових заступників, міністрів, під них же закон не пишуть? Я розумію, що зручно було б заблокувати Комісію, щоб реалізувати новий закон…Ми втрачаємо можливість отримувати бюджетні кошти», – Іван Рудий, голова Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей.

«КРАІЛ як колегіальний орган не має існувати, там взагалі немає чого вирішувати на колегіальному рівні і є пропозиція його ліквідувати», –  Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT.

«Я погоджуюсь з точки зору глобального бачення організації: чим менше органів і посадовців, тим менше витрачати будем коштів, а колегіальність щодо ринку азартних ігор, це моя особиста думка, це така собі ідея. Але 300 мільйонів держава може отримати завтра! Чому не можна розблокувати, нехай видадуть ліцензії, нехай ДСОМ запустять, якщо це необхідно, нехай розблокують питання, які є. І потім прийняти закон про їх ліквідацію. Навіщо ви ставите зараз Верховну раду, Кабмін, державу і армію в ситуацію, коли або ви приймаєте цей закон або взагалі нічого не буде? Це не конструктивно, це позиція, яка виходить за межі добра і зла», –  Данило Гетманцев, голова комітету ВР з питань податкової та митної політики.

«Єдине завдання, яке було по гральному бізнесу, було максимально просрано вами, шановні пані та панове. За 21-й рік ми зібрали половину від того, що зібрали у квітні в податках. Або те ж саме, що зібрали за 11 місяців минулого року. Через бездіяльність. Ми зараз, коли почали боротись з нелегальним гральним бізнесом, дякую всім членам комітету, і ТСК, і Нацбанку, і правоохоронцям, різко чомусь побачили податки в 12 разів більші, ніж в минулому році. Не треба з членів Комітету робити придурків! Ми чудово знаємо, чому Комісія не працює. Є позиція: Кабмін хоче ліквідувати комісію, поки цього не приймуть – її заблокували. От правда життя, як вона є. Треба було не зі своїм законом написаним на колінці прийти, якщо у вас там чогось не вистачає, а зібрати, звернутись чи комітету чи ТСК нашої, ми б за одну правку це вирішили, а не зараз ми дізнаємось про цю проблему. Шановні представники Мінцифри, ваш закон ніколи не буде прийнятий! Поки не буде онлайн-моніторингу ніяких видач спрощенних ліцензій, передач повноважень не буде. Хочете нестримні реформи, щоб видавались ліцензії в Дії, без Дії – мені байдуже, спочатку ми вирішуємо проблему держави. Підхід буде такий: ви розблоковуєте Комісію, як хочете, запускаємо ліцензії, збираємо 300 мільйонів, запускаємо систему онлайн-моніторингу. Я вас запевняю, як людина, яка точно вміє блокувати закони, якщо потрібно: я вам не дам прийняти жодного закону, поки не буде онлайн-моніторингу. Поки податкова, Нацбанк і правоохоронці не побачать рух в системі. Ніяких податкових змін теж не буде, не треба розповідати бізнесу байки», – Ярослав Желєзняк, перший заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР.

«Це не відповідальність Мінцифри – ввести систему онлайн-моніторингу, це відповідальність КРАІЛ – так в законі написано. Ми до цього не маємо жодного стосунку. У КРАІЛа немає ніякої системи, спитайте, скільки людей у штаті КРАІЛ є, які працюють в IT-відділі. Як може з’явитись система від КРАІЛ, якщо там немає людей, які можуть це написати? Якщо вони думають, що це якось можна придбати чи хтось їм надасть – де строчка в бюджеті на цей рік чи на наступний, де буде зазначено про цей тендер чи закупівлю, про яку ви кажете?», Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT.

«А якщо я вам покажу листи КРАІЛу, що система готова, давайте її приймати. Є листи, є орган – КРАІЛ, в мене є всі докази. Я від КРАІЛу нічого не чекаю, від тебе чекаю, шановний! Ти подав до Кабміну про ліквідацію КРАІЛ. Ви витратили час на зміни щодо Комісії, а чого ти по бюджету час не знайшов? Підпорядкована структура звертається: система готова, прошу підтримати, надати фінансування!», – Андрій Мотовиловець, член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики ВР.

«В нас порізали 86% по програмі інформатизації, і я не можу це коментувати, це політичне рішення. В нас війна, грошей немає. Ми можемо взяти на себе відповідальність і зробити цю систему так, щоб вона стала на баланс держави, але я не бачу, для чого нам тут КРАІЛ, я просто можу сказати: розблокування роботи КРАІЛ ніяк не буде впливати і не впливало на те, щоб система запрацювала. Навіть якщо завтра у них з’явиться кворум – системи не буде. Чи є юридичний механізм впровадження системи? Якщо я його побачу – я згоден, що ми його розглянемо і погодимось. Але його немає!», – Олександр Борняков, заступник Міністра цифрової трансформації з питань розвитку IT.

«Нам не потрібна система така, як зараз вона є, це обрубок для операторів, якийсь перелік операцій, які вони роблять, що вони захотіли передати – те і передали. Воно не спрацює ні для сплати податків, не спрацює для фінансового моніторингу. Нам потрібно, щоб система моніторила до рівня гравця. Тільки тоді ми зможемо бачити всі операції. Не треба для цього грошей, щоб змінити цю постанову. Наступним кроком має бути технічне завдання щодо системи, і тут, можливо, мають з’явитись гроші, але і вони, мабуть, не колосальні. І тільки після цього має бути вже строчка у бюджеті під систему моніторингу. Хочу звернути увагу, що під систему моніторингу в 21 році було виділено гроші, вони використані не були. Звісно, кошти були спрямовані до резервного фонду. Нам не потрібно змінювати бюджет, щоб на цю систему знайти кошти”, – 

Денис Улютін, перший заступник Міністра фінансів України 

«Бардак, якщо одним словом. Ми не задоволені роботою КРАІЛ, в першу чергу. 22-й рік, розквіт тіньового ринку – провина КРАІЛ. Я вважаю, що відсутність ДСОМ – провина КРАІЛ. Внаслідок якісної роботи КРАІЛ бюджет повинен точно за рахунок ліквідації тіньового ринку отримувати. 

Ви в ігорці працюєте на процес, а не на результат. Мільйон пояснень, мільйон винних в іншому органі, перекидання картоплі, Кабмін, який чомусь себе не ототожнює з КРАІЛ. Вибачте, це ваш орган – ви несете відповідальність за його ефективність, якщо він чогось не робить – це ви не робите!» – Данило Гетманцев, голова комітету ВР з питань податкової та митної політики.

Щоденні новини та ексклюзиви про азарт, ігри та фінанси – на нашому телеграм-каналі. Підписуйтеся!

Читайте також:

Атака патріотичної реклами: де межа?

Рекламщиків озолочують, про адвокатів – забули. Інтерв’ю про PIN-UP у росії

Податковий тиск чи гра на вибуття. Чи буде за півроку в Україні хоч один легальний оператор?