
Забігаючи наперед, попередимо: розробники Atomic Heart з компанії Mundfish витратили на гру понад 633 тисячі робочих годин. Все, про що ми зараз напишемо, не може вважатись збігом чи випадковою помилкою при нестачі часу.
Пункт 1. «Не чіпайте західний продукт!!!» Ніхто й не чіпає Захід, тут йдеться про блокування чисто російського продукту. Гра, розробники якої походять із Кіпру – лише фікція. Mundfish спокійно вела івенти у своїх російських офісах та навіть не приховувала це до початку повномасштабної агресії РФ.
Ба більше, частина розробників Mundfish не встигла приховати згадки про своє походження в LinkedIn. Та навіть якби встигла – надто пізно. Лише видаляти.
Пункт 2. «Це так співпало!». В грі вистачає деталей, що відсилають нас до російського культу путінської війни. Є літери Z та V, спритно приховані на автомобілях у грі – втім, ці пасхалки знайде далеко не кожен користувач.
Цього замало? Давайте перерахуємо.
Жовто-сині банки з написом «Свинной фарш», хоча в оригіналі радянський продукт звався «Колбасный фарш». Ні разу не пропаганда.
Дрони з вазоном герані . Як відомо, іранські безпілотники Shahed, якими росіяни бомблять наші міста, в РФ звуться саме «Герань-2». Пряма відсилка та навіть висміювання цілком реального горя у віртуальному всесвіті Путіна.
Перекреслення Донецька. Росіяни окупували місто з 2014 року та фактично знищили його. Нічого дивного, що розробники гри влаштували cancel culture будь-яким спогадам: в Atomic Heart Донецьк зображують ще радянським, без будь-яких згадок українського етапу в житті міста.
Пункт 3. «Та які спецслужби, ви чого». Цього теж мало? Мало не забули: сайт гри парсить ваші дані, надсилаючи їх… А ви самі вгадайте, куди можуть іти гігабайти даних, коли йдеться про російський пропагандистський продукт. Радимо підбирати відповідь із літерами Ф, С та Б. До речі, враховуючи моральний онанізм ФСБ на радянські часи – нічого дивного, що в грі ви гратимете саме агента КДБ. Мабуть, теж співпало.
Ось тут про крадені дані: twitter.com/pyshni/status/1617885276323614723
Пункт 4. «Ну працював там, і шо…». Серед розробників Atomic Heart – колишній топ-менеджер «Mail-ru» Максим Зацепін, художниця Євгенія Сєдова (працювала в компанії екс-депутата «Єдиної Росії» Константіна Рикова) та інші чудові аполітичні люди. Не дивно, що серед донорів Mundfish затесались і «Газпром» з російським олігархом Олегом Дерипаскою: їх представляє спільний партнер, GEM Capital Анатолія Палія.
Що не так з Палієм? Коли після 2014 року російські можновладці почали потрапляти під санкції, державний банк ВТБ таємничим чином швидко допоміг Анатолію з реєстрацією GEM Capital. Іншим росіянам банк, м’яко кажучи, так не допомагав. Перепрошуємо, але тут надто багато співпадінь.
На початку тексту ми назвали кількість робочого часу, витраченого на розробку гри. Понад 633 000 годин. Нічого тут не співпало, любі читачі, це умисна провокація.
Висновки прості. Atomic Heart є яскраво вираженим продуктом пропаганди. Поряд із романтизуванням та відвертим нав’язуванням естетики СРСР, гра зараз виглядає як чи не останній шанс Кремля зачепитись за західну аудиторію. Адже російські пропагандистські телеканали в західних країнах блокуються, YouTube-канали видаляє адміністрація. Спробувати впливати на геймерів, серед яких чимало молоді – цілком розумний хід.
І розумним ходом у відповідь має бути блокування цієї гри на будь-якій легальній платформі. А найдурнішим кроком буде ігнорування такої спроби Кремля.
Зичимо Мінцифри вдачі, а західним платформам – розуміння.
Щоденні новини ігор, азарту та фінансів на нашому Телеграм-каналі. Підписуйтеся!
Читайте також:
Попередження чи заохочення: що допоможе подолати ігроманію в Україні?