fbpx
аналітика
Легалізація грального ринку в Україні: підсумки 2021 року (ВІДЕО)

28 організаторів азартних ігор, майже півтора мільярди гривень у бюджеті від ліцензій та гучний скандал навколо регулятора. Що приніс 2021 рік українському азарту і чого чекати від КРАІЛ далі? Розкажемо в ексклюзивному репортажі Gaming Capital.

Легалізація грального бізнесу, якій пророчили провал, все ж відбулася. Пограти в казино можна у п’яти містах України, а гральних залів відкрито вже більше півсотні. Ліцензії отримали майже чотири тисячі рулеток та автоматів. Працюють тринадцять легальних онлайн-казино, три покер-руми та один букмекер. І навіть перші гроші до казни держави надійшли від сплати за ліцензії – майже півтора мільярди гривень. Це уп’ятеро менше, ніж закладали у бюджет. Але, як кажуть експерти, по-перше, нардепи у розрахунках помилилися. А по-друге, законопроект про податки так і не ухвалили.

«Шановні, хочете, щоб система запрацювала – зробіть щось із нашим податковим законодавством. Зараз існує ситуація, як у залах гральних автоматів. Загальний об’єм податкового навантаження перевищує валовий дохід. Чого немає ніде у світі. Коли це запитання буде врегульоване – сюди прийде і більше грошей»,– каже економічний експерт Юрій Гаврилечко.

Залишилися і інші складнощі. Обіцяна система онлайн-моніторингу так і не запрацювала, немає технічного регламенту для сертифікації обладнання. Заважають українському гемблінгу і нелегали.

«Правоохоронці таку позицію зайняли: “Ну, це звісно погано, але що ми можемо зробити”…Поки немає політичної волі з боку держави і правоохоронців з цим боротися – легальному бізнесу буде доволі складно», – каже голова Ukrainian Gambling & Betting Assoсiation Микола Мельник.

Рада не ухвалює закони, правоохоронці не помічають чорні гральні заклади. А КРАІЛ працює у межах повноважень, ще й себе окупає – каже експерт Микола Мельник.   

«Коли Верховна Рада не приймає закони, коли Кабмін там десь заторможує, коли Міністерство фінансів витворяє з умовами Фінмоніторингу просто якийсь цирк… То точно не КРАІЛ винна у тому, що у бізнесу є скепсис. На КРАІЛ падають всі шишки, але виходячи з того тиску, який є і з тієї політичної реальності, яка працює, вони реально, на мою думку, є дуже ефективним компетентним органом», – каже голова Ukrainian Gambling & Betting Assoсiation Микола Мельник.

Але насправді бізнес вважає інакше, каже публіцист Антон Швець. Мовляв, для уважних спостерігачів ситуація прояснилася після скандалу із членом КРАІЛ Євгеном Гетьманом, якого звинуватили у хабарі у 90 тисяч доларів за дозвіл на відкриття у готелях гральних залів. Слідство каже – чиновник ділився і з колегами.

«2021 рік для КРАІЛу закінчується тим, що ринок усвідомив, що Комісія не є насправді регулятором ринку. Ринок регулюють якісь інші люди, які в Комісії не знаходяться, які нічого не підписують, але все вирішують. В нас вибудувана така політична система, в якій багато людей, які не займають ніяких посад чомусь когось представляють. Бо насправді вони вирішують питання. Ніхто публічно ні про що не скаже. Всі представники грального ринку будуть казати, що “так, все гарно”. Бо кожен з них розуміє, що це одна система. І якщо ти не вдоволений чимось і публічно про це заявиш – у тебе будуть проблеми», – вважає публіцист Антон Швець.

Саме тому, за словами Антона Швеця, легалізація насправді не відбулася. Держава могла отримати набагато більше доходів до бюджету. А бізнесу мало би працюватися легше та прозоріше. Тому більшість ринку досі вирішує залишатися у тіні.

«Всі розуміють, що система фейкова. Так навіщо з нею взаємодіяти? Треба розуміти, що якщо бізнес сірий або чорний, то для того, щоб стати легальним – їм потрібно все показати. Це процес легалізації. Аби все показати, бізнес потрібен розуміти, що їм за це нічого не буде. Що це державна програма, яка реалізується конкретними людьми, які якщо щось дозволили, то несуть за це відповідальність. Цього немає. Потрібна зміна КРАІЛу та зміна правил, на яких він обирається, функціонує та на яких існує. Тобто повинна бути принципіальна позиція, що отримати мільярд за ліцензії – це ніщо. Держава має отримувати набагато більше. 10% від GGR, якось так. І якщо таке розуміння буде в Офісу Президента, то ми можемо побачити нормальну роботу КРАІЛ навіть в такій системі», – каже публіцист Антон Швець.

Втім амбіції держави щодо азартних ігор вже стихли. Це видно по Держбюджету на 2022 рік. Від грального бізнесу очікують один мільярд гривень надходжень. Це навіть менше, ніж зібрали 2021-ого року.

Ексклюзивно для Gaming Capital.

Gaming Capital розказує про останні новини гральної індустрії України. Так, вже наступного тижня КРАІЛ почне знову видавати ліцензії. Про свої плани на рік розповіла нова членкиня регулятора Анна Сдобнова. А голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев розказав, коли нардепи проголосують законопроект 2713-д.

схожі статті
аналітика
Український реєстр лудоманів: відповідальність – є, блокувань – немає
аналітика
Російські гроші в українському гемблінгу. Таємний продаж PIN-UP
аналітика
Офіційно: ліцензії 1xBet анульовані. Згадуємо, як розвивалися події