Більше ніякого спрощеного оподаткування! Нардепи хочуть внести поправки і заборонити гральному бізнесу платити у бюджет за спрощеною системою. Мовляв, туди азарт потрапив випадково, ще й податків платить малувато. Хоча не приховують – цього року надходження від податків від грального бізнесу зросли вдесятеро. Чому скасування спрощеної системи не гарантує більший дохід до бюджету? Та за що ініціативу нардепів вже назвали популізмом? Відповіді в ексклюзивному матеріалі Gaming Capital.

БАТІГ І ПРЯНИК ВІД ПОДАТКІВЦІВ

Сюрприз для операторів грального ринку під номером 8079 з’явився на сайті Верховної ради 27 вересня. Автори законопроекту пропонують заборонити гральному бізнесу бути на спрощеній системі оподаткування. У пояснювальній записці вказали: з квітня такою можливістю користувались 8 суб’єктів, двоє з яких взагалі не сплачували єдиного податку на прибуток, на майно та ПДВ. Інші шість, які були на спрощеній системі оподаткування платили на день усього 23 тисячі гривень, тоді як до переходу – 200 тисяч. В тому, що азартники змогли так зекономити на сплаті в держказну автор законопроєкту Данило Гетманцев звинувачує нардепів.

«Це помилка, яку Верховна рада допустила на початку цього року. На жаль, ця правка не проходила через наш комітет. Її треба негайно усунути. Війна – точно не той час, коли ми будемо надавати привілеї тим видам економічної діяльності, які є надприбутковими. Гральний бізнес – це точно не той вид діяльності, який треба пільгувати», – розповідає для Gaming Capital Данило Гетманцев.

Таку думку розділяють і інші підписанти законопроєкту. Нардеп Юрій Камельчук у інтерв’ю Gaming Capital наголошує: відібрати право у грального бізнесу бути на спрощеній системі оподаткування варто навіть тому, що багато років до цього вони працювали у чорну.

«Я за те, щоб вони працювали на загальних підставах, як і будь-які підприємства з бізнесу з високою маржинальністю. Банки теж платять ліцензію – це нормально. Цей бізнес десятиліттями працював без податків, в чорну. Я не бачу в цьому абсолютно ніяких проблем», – каже Юрій Камельчук.

ЗАБУТИЙ 2713-Д ЧИ КОЛИ ЗАВЕРШАТЬ ЛЕГАЛІЗАЦІЮ?

Але окрім податку на прибуток існують і спецподатки, які організатори азартних ігор зобов’язані сплачувати,наголошує юрист Артем Кузьменко. Він певен: законопроєкт, який заборонить перебувати на спрощеній системі оподаткування лише четвертій частині від усіх операторів – роздутий, а очікування від поправок – перебільшені.

«Податок з прибутку, принцип у самій назві – «прибуток». Для того, щоб його сплачувати, потрібно, щоб був прибуток. Для того, щоб був прибуток, необхідно заробляти. Бізнес гральний новий, оператори інвестували мільйони, деякі сотні мільйонів гривень. І найближчі два, три, а для когось п’ять років про прибуток не йдеться. Вони інвестували і поки не покриють інвестиції – будуть збитковими. Тому дуже багато операторів і не переходили на цю спрощену систему, бо вони все одно не платять податок на прибуток і, відповідно, немає сенсу переходити на 2% з обороту. Цей законопроект – популізм у чистому вигляді, який ні на що не впливає», – розповідає юрист Артем Кузьменко.

Скептично до нових поправок у законах фахівці ставляться ще й тому, що досі не ухвалений основний документ для грального бізнесу, який регулюватиме оподаткування. Йдеться про законопроект 2713-д, який вже два роки лежить у Верховній Раді. Саме його прийняття означатиме, по-перше, що гральний бізнес в Україні легалізовано до кінця. По-друге, створить зрозумілі і чіткі умови для закордонних інвесторів, які бояться відкривати в українських містах казино навіть не через війну, а через відсутнє законодавство.

«Депутати мають займатися створенням умов ведення бізнесу для наповнення бюджету за умов війни. Саме 2713-д створює відсутнє за фактом на сьогодні оподаткування для азартного бізнесу.  Після його прийняття не виникатиме запитань, хто і як платить. Зараз, наприклад, ми бачимо, що деякі люди з легального азартного бізнесу, оператори, які мають ліцензію на онлайн-казино, вони не передбачені в податковому кодексі в принципі. І навіть для несумлінних операторів там чітко все буде прописано!» – розповідає юрист Артем Кузьменко.

Чи часом не забули про основний податковий закон для грального бізнесу? Gaming Capital поцікавився у Данила Гетманцева. Він запевняє: прийняття документу на кількість бажаючих платити податки чесно не вплине.

«2713-д рекомендований Верховній Раді до прийняття нашим комітетом. Ми очікуємо  відповідь керівництва ВР, коли вони його в порядок денний включать і ми обов’язково його підтримаємо. Я хотів би наголосити: на жаль, оператори грального бізнесу не сплачують податки ані за існуючою системою оподаткування, ані за тією, яка передбачена в законопроєкті 2713-д», – каже Данило Гетманцев.

НЕДОТОРКАННІ НЕПЛАТНИКИ

Доки законодавці блукають у спробах покарати злісних неплатників податків, які втім вже сплатили мільйонні ліцензії на свою діяльність – успішно і стабільно в Україні заробляє інша частина грального бізнесу. Ті, хто працює без назв, за зашторенними вікнами і возить оборотну виручку готівкою у торбах… Чому законотворці «в упор не бачать» нелегалів, які і не чули про слово «податки»?

Розкажемо у наступному матеріалі Gaming Capital. Підписуйтеся на наш Telegram, аби не пропустити!

Читайте також:

Зекономити майже 70 мільйонів? КРАІЛ знає, як!

Вибори у США: казино ставлять на червоне!

«Частину коштів вони спрямовують на хабарі», – нардеп про 1xbet в Україні