
Стоп ігроманії! В Україні стартувало дослідження ігрової залежності. Залучені КРАІЛ, МОЗ і громадська спілка Центр відповідальної гри (Responsible Gambling Center). Детально про хворобу, як проблему можна прочитати на сайті регулятора. Також там є інструкція: як обмежити себе в азартних іграх.
Більше немає жодних державних програм, які б спеціалізовано надавали допомогу в ігровій залежності. Після такого напрошується питання: чи є взагалі потреба запобігати ігровій залежності саме зараз? І наскільки бізнес готовий брати у цьому участь?
Ексклюзивно для Gaming Capital про те, як саме зараз формується ціла система виявлення людей із залежністю від азартних ігор розповіла представниця Responsible Gambling Center, доктор юридичних наук Зоряна Топорецька.
Зоряно, два місяці дослідження і анкетування гравців позаду. Вже є якісь підсумки?
Ми проводили велику конференцію посередині нашого дослідження. Там були представники Міністерства охорони здоров’я, КРАІЛ, наші представники центру і представники бізнесу. Всі чекають результатів нашого звіту, їх зможуть покласти в своє програмне забезпечення.
Щодо дослідження гравців з метою соціальної відповідальності, що мається на увазі: ми проводимо дослідження в цілому, маємо сформувати портрет позитивного гравця, проблемного і патологічного. І в ході дослідження плануємо вивести цей портрет, межу між проблемним і безпроблемним.
Власне, щодо участі у процесі представників бізнесу. Наскільки організатори азартних ігор зацікавлені?
Хочу наголосити на тому, що дуже була дружня атмосфера. Всі погодились, що має легальний бізнес бути відповідальним і мають бути обов’язки. Бізнесу дуже цікаві ці перші дзвіночки, коли певний гравець має певну проблему, щоб вчасно реагувати і дати йому допомогу.
Дуже цікаво і готові діяти – різні речі. Чи є якісь аргументи: чому організаторам грального бізнесу може бути цікаво попереджувати лудоманію, сприяти вирішенню питання з такими гравцями?
Авжеж. Бізнесу потрібна стабільність. Бізнес зацікавлений в тому, щоб у нього був позитивний гравець, який має певну суму і витрачає її на ігри.
Але цей гравець не створює ані собі проблем, ані сім’ї, ані гральному бізнесу. Проблемні гравці проявляють агресію, буває таке, що так себе поводять у закладах. І вирішення цих питань лише на бізнесі зараз. Є ще такий момент теж: це правда, якщо гравець робить ставку і організатор не виявив, що у нього виражена гральна залежність, що він повинен робити в рамках відповідальної гри, то гравець може отримати довідку від психіатра і … десятикратний розмір ставки чи того, що він програв, організатор йому повинен віддати.
Що вже зрозуміло з портрету такого гравця?
Звіт ще триває. Ми плануємо зробити і презентувати в червні місяці. Ми ще самі не можемо сказати, які там будуть результати. Я наголошую на тому, що цей звіт – це не статистика.
Ми плануємо саме сформувати портрет, тому що цей портрет допоможе і бізнесу відділити проблемного і безпроблемного. І сім’ї допоможе. В рамках дослідження плануємо протестувати розробити анкети самодіагностики, щоб гравці і його родичі моли дізнатись чи мають вони проблеми. Це не просто така анкета, як на сайті КРАІЛ. Наша анкета буде верифікована.
Буде відповідний алгоритм: людина пройшла анкету, набрала бали, що у неї проблеми, наприклад. Одразу до анкети планується алгоритм, що необхідно звернутись туди і туди. Або є ознаки патологічної гри і даються контакти для того, щоб підтвердити чи не допускати цю хворобу.
Чи говорили з учасниками ініціативи про те, що портрет може бути не зовсім справжнім? Існує така думка, що найдоступніші гральні заклади, де не потрібні великі бюджети для гри – це підпільні зали. Як повторюють активісти, які борються з чорнушниками – проблемні гравці не підуть в казино 5*. Як же тоді вони долучаться до програми створення портрету?
Нелегальні оператори по своїй природі не зацікавлені в принципах відповідальної гри. Вони і у кредит дозволяють грати, дозволяють гру з безкінечним часом.
Легальний бізнес зацікавлений у позитивному гравці. Їм не потрібні скандали, щоб до них приходили активісти і казали: у вас грають люди з залежністю. Не знаю, як ті, хто просуває таку думку вираховують, де який гравець. Але точно знаю, що на сьогодні вистачає альтернатив і нелегальним залам. Є дуже багато інтернет-сайтів, де можна грати, є легальні зали гральних автоматів.
До речі, про онлайн: наскільки важче буде впровадити механізм відслідковування проблемних гравців у онлайні?
В онлайні відповідальним організаторам, навпаки, легше працювати, ніж в оффлайні. Це в оффлайні мають бути навички у персоналу, як спілкуватись з гравцем, як запропонувати йому зупинити вчасно гру.
А якщо онлайн, то в нас будуть застосовувати такі програми, які збирають статистику про поведінку гравця, коли виявляють нетипову поведінку, приходять навіть повідомлення. Або гравцю надається статистика: ви витратили стільки-то, ви провели там-то там-то стільки-то часу або певні повідомлення: увага, ви витратили більше ніж 2000 – зафіксована нетипова поведінка. Це легко вбудувати в програми онлайн. Принаймні, коли ми спілкувались про це на круглому столі, організатори розглядають таке як варіант. У нас є анкета, завдяки якій ми зможемо створити портрет. Я думаю, що ми побачимо, яку суму своїх доходів гравці витрачають, скільки часу проводять за грою.
Ми зможемо привести кількісні показники портрету, я не кажу про якісні – кількісні показники, які дозволять сказати, що у гравця є певна проблема, якщо він досяг певних кількісних показників і на основі цього формувати якісь алгоритми онлайн-систем.
Дуже часто маніпулюють зараз темою з приводу гравців онлайн у окопах. Чи обговорювалось це між експертами?
Питання полягає не лише у військових. Як нам пояснюють психіатри, стрес завжди провокує бажання людини втекти від реальності. Зрозуміло, що люди, які найбільше піддаються стресу, намагаються шукати розваг, щоб трішечки відволіктись.
Гральний бізнес в інтернеті – так, доступний. Але є так само відеоігри, де купуєш обладнання, прокачуєш гравця – це ж теж витрати, хоча формально – не азартна гра.
Ми зараз плануємо співпрацювати з Мінсоцполітики в напрямках ресоціалізації гравців після лікування. Один з напрямків – ресоціалізація військових після звільнення з військової служби. Якщо ми говоримо про військових, які служать – дуже складно через Міноборони зараз буде з ними працювати. А от через Міністерство соціальної політики в рамках реабілітації можна надавати послуги соціально- психологічної реабілітації гравця після лікування.
Чи є хоч якісь рецепти, методичка, як діяти, щоб не “провалитись” у азарт вже сьогодні?
Зараз середина нашого дослідження. Для того, щоб провести дослідження, нам потрібна була дуже велика анкета на більше ніж 40 питань. В рамках підготовки анкети наші лікарі спілкуються з гравцями, які приходять на консультації. Вони зазвичай приходять не самі, їх приводять родичі. Ми, відповідно, вже бачимо певні проблеми портретів, прогалини в формуванні державної політики, які нам треба виправити, щоб не пропустити проблемного гравця… Що можу підсумувати конкретно я? Те, що у нас має з’явитись культура. Бізнес легальний – це має бути розвага. Якщо людина йде в ресторан і планує витратити 1000 чи 2000 гривень, так само вона може піти в казино. Запланувати витратити певну суму, розважитись.
Проблемна поведінка починається тоді, коли людина не може запланувати час гри і не може зупинитись вчасно. Витрачає все, витрачає більше, ніж планувала. Ось для чого це все…
Редакція Gaming Capital наголошує на можливості, яка доступна по програмі медичних гарантій. При ігровій залежності безкоштовно консультує сімейний лікар. Не варто соромитись звернутися за такою допомогою. Саме такий фахівець надалі адресно рекомендуватиме подальші кроки для такого пацієнта. Також в програмі медичних гарантій передбачається послуга лікаря-психіатра, яка теж включена в програму медичних гарантій.
Щоденні новини та ексклюзиви про азарт, ігри та фінанси – у нашому Телеграм-каналі. Підписуйтеся!
Читайте також:
Несподіванка від Червоного Хреста: грати в шутери закликали «за правилами»
Податковий тиск чи гра на вибуття. Чи буде за півроку в Україні хоч один легальний оператор?
Російські гравці здали PIN-UP з потрохами. Чи вистачить у оператора аргументів для захисту?